Чому Захід панує - натепер

Не останнім з аргументів на користь зв'язку є той факт, що дуже багато текстів Шан також видряпано на черепаших панцерах. Королі династії Шан використовували ці панцери в ритуалах з передбачання майбутнього, й сліди такої практики можна з певністю простежити до 3500 років до н. е. Нині дослідники Цзяху питають, чи могло бути так, що зв'язок між черепашими панцерами, письмом, предками, віщуванням та суспільною владою почався раніше 6000 років до н. е.? Як знає кожен, хто читав Конфуція, в Китаї першого тисячоліття до н. е. музику та обряди виконували разом. Чи можуть флейти, черепаші панцери та письмена з Цзяху бути свідченням того, що фахівці з ритуалу, здатні спілкуватися з предками, постали на понад п'ять тисяч років раніше?

Така тяглість була б визначною, але є паралелі. Раніше в цьому розділі я згадував специфічні двоголові статуї з велетенськими пильними очима, знайдені в Айн-Ґазалі в Йорданії та задатовані близько 6600 років до н. е. Історик мистецтва Деніз Шмандт-Бесерат завважила, що ці статуї дивовижно подібні до описів богів з Месопотамії близько 2000 років до н. е. І на Сході, і на Заході деякі елементи релігій перших землеробів могли бути надзвичайно довготривалими.

Навіть раніше відкриттів у Цзяху Кван-чі Чан з Гарвардського університету хрещений батько китайської археології в Америці від 1960-х до смерти 2001 року припустив, що першими справді могутніми людьми в Китаї були шамани, які переконали всіх інших, що можуть розмовляти з тваринами та предками, літати між світами та монополізувати спілкування з небом. Коли у 1980-і роки Чан оприлюднив свою теорію, наявні натоді свідчення дали йому змогу простежити таких фахівців лише до 4000 років до н. е., часу, коли китайські суспільства швидко змінювалися й деякі поселення перетворювалися на міста. Близько 3500 років до н. е. деякі спільноти мали дві чи три тисячі мешканців, подібно до Чатал-Гююка чи Айн-Ґазаля трьома тисячами років давніше, і жменька громад могла змобілізувати тисячі працівників і будувати захисні споруди, укладаючи землю шар за шаром (доброго будівельного каменю в Китаї вкрай мало). Найбільше враження справляє стіна в Сішані, від десяти до п'ятнадцяти футів завтовшки й майже в милю завдовжки. Навіть нині подекуди збереглися фрагменти у вісім футів заввишки. Частини дитячих скелетів у глиняних глеках під підвалинами можуть бути жертвами, а численні ями у фундаменті, повні попелу, містять скелети дорослих у позах, що свідчать про боротьбу. Інколи вони змішані з кістками тварин. Це могли бути ритуальні вбивства, подібно до Чайоню в Туреччині. Згідно з деякими свідченнями, в Китаї такі жахливі обряди відбувалися близько 5000 років до н. е.