Чому Захід панує - натепер
- Автор: Моррис Иэн Мэттью
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: КЛІО
- ISBN: 978-617-7023-09-7
- Переводчик: Ольга Кочерга
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:
Низка розкопок, проведених у долині Янцзи від 2001 року, підтверджує таке датування, а близько 7000 років до н. е. в долині Хуанхе явно почалася культивація проса. Цзяху, знамените селище близько 7000 років до н. е. між ріками Янцзи та Хуанхе, містить культивований рис та просо і, можливо, одомашнених свиней, а в Цишані близько 6000 років до н. е. пожежа спалила й зберегла майже чверть мільйона фунтів великого зерна сорго у вісімдесяти ямах-сховищах. На дні деяких ям під сорго були цілі скелети собак та свиней (можливо, принесені в жертву). Це одне з найраніших свідчень про одомашнювання тварин у Китаї.
Як і на Заході, одомашнювання потребувало незліченних малих змін упродовж багатьох сторіч у низці зернових рослин, тварин та методів. Горизонт повеней в Хемуду в дельті Янцзи дав археологам багатий врожай, бо зберіг величезну кількість затопленого рису, а також дерев'яних та бамбукових знарядь, від 5000 років до н. е. і молодших. Близько 4000 років до н. е. було цілком одомашнено рис, його узалежнено від людей-збирачів так само, як пшеницю та ячмінь на Заході. Мешканці Хемуду мали також одомашнених водяних буйволів і використовували їхні лопатки замість лопат. У долині Вей в північному Китаї археологи задокументували усталений зсув від мисливства до повномасштабного землеробства після 5000 років до н. е. Найочевидніше про це свідчать використовувані знаряддя: коли люди від простого розчищання ділянок у лісі перейшли до культивування постійних полів, сокири поступилися місцем кам'яним лопатам та сапкам, а коли ґрунт почали обробляти глибше, розмір лопат побільшав. Виявлені в долині Янцзи заливні рисові поля з піднесеними заради утримування води насипами можна датувати вже близько 5700 роками до н. е. Давні китайські поселення, як-от Цзяху близько 7000 років до н. е., мали вигляд, дуже подібний до перших поселень на Горбистих Схилах, з маленькими неправильно округлими напівземлянками, зернотерками та похованнями серед жител. У Цзяху жили десь від сорока до п'ятдесяти людей. Одна хижа була трохи більшою за інші, а дуже схожий набір знахідок свідчить, що відмінності за багатством та статтю були ще слабкі, а готування їжі та зберігання харчів були спільними. Це змінилося близько 5000 років до н. е., коли деякі поселення вже мали 150 мешканців і були захищені ровами. У Цзянчжаї, найкраще задокументованій стоянці того часу, хижі виходили фасадами на відкриту ділянку, що містила дві великі купи золи, що могла лишитися від спільних ритуалів.
Жертвування в Цзянчжаї (якщо це справді жертвування) видаються дуже домашніми порівняно зі святилищами, що їх західняки будували вже протягом кількох тисяч років, але дві визначні низки знахідок у Цзяху свідчать, що релігія та предки важили там анітрохи не менше, ніж на Горбистих Схилах. Перша складається з понад тридцяти флейт, вирізаних з кісток крил маньчжурських журавлів. Ці флейти знайдено в чоловічих похованнях, багатших за звичайні; на п'ятьох із них можна грати і тепер. Найстаріша, задатована близько 7000 років до н. е., має п'ять чи шість отворів, і попри те, що це не надто вишукані інструменти, на них можна грати сучасні китайські народні пісні. Близько 6500 років до н. е. нормою стала флейта з сімома отворами. Майстри, що робили флейти, дотримувалися узгідненої висоти тону, що може означати, що групи флейтистів грали разом. Одна могила від близько 6000 років до н. е. містила флейту з вісьмома отворами, що на ній можна виконувати будь-яку сучасну мелодію.
Все це дуже цікаво. Проте важливість флейт постає повною мірою лише в світлі знахідок у двадцяти чотирьох чоловічих могилах, що містили черепаші панцери; на чотирнадцяти з них видряпано нескладні знаки. У одній могилі, задатованій близько 6250 років до н. е., голову померлого було усунуто (тіні Чатал-Гююка!) й натомість покладено шістнадцять черепаших панцерів, два з них — із написами. Деякі з цих знаків — на думку принаймні частини науковців — видаються на диво подібними до піктограм найранішої китайської повноцінної системи письма, що нею користувалися королі[60]династії Шан п'ятьма тисячами років пізніше.
Я повернуся до написів Шан у розділі 4, тут хочу лише завважити, що, хоча проміжок між знаками з Цзяху (близько 6250 років до н. е.) та першою справжньою китайською системою письма (близько 1250 років до н. е.) майже такий самий, як між дивними символами в Джерф-ель-Ахмарі в Сирії (близько 9000 років до н. е.) та першим правдивим письмом у Месопотамії (близько 3300 років до н. е.), Китай має більше свідчень наступности процесу. Десятки стоянок мали окремі горщики з вирізьбленими знаками, особливо після 5000 років до н. е. А втім, фахівці затято сперечаються, чи справді грубі видряпані знаки з Цзяху є прямими попередниками символів системи письма Шан, пізніших на понад п'ять тисяч років.
60
Ян Морис у розгляді всіх країн та цивілізацій, крім кочівників, вживає титули, прийняті в Великобританії (перекладач).