Чому Захід панує - натепер

Низка розкопок, проведених у долині Янцзи від 2001 року, підтверджує таке датування, а близько 7000 років до н. е. в долині Хуанхе явно почалася культивація проса. Цзяху, знамените селище близько 7000 років до н. е. між ріками Янцзи та Хуанхе, містить культивований рис та просо і, можливо, одомашнених свиней, а в Цишані близько 6000 років до н. е. пожежа спалила й зберегла майже чверть мільйона фунтів великого зерна сорго у вісімдесяти ямах-сховищах. На дні деяких ям під сорго були цілі скелети собак та свиней (можливо, принесені в жертву). Це одне з найраніших свідчень про одомашнювання тварин у Китаї.

Як і на Заході, одомашнювання потребувало незліченних малих змін упродовж багатьох сторіч у низці зернових рослин, тварин та методів. Горизонт повеней в Хемуду в дельті Янцзи дав археологам багатий врожай, бо зберіг величезну кількість затопленого рису, а також дерев'яних та бамбукових знарядь, від 5000 років до н. е. і молодших. Близько 4000 років до н. е. було цілком одомашнено рис, його узалежнено від людей-збирачів так само, як пшеницю та ячмінь на Заході. Мешканці Хемуду мали також одомашнених водяних буйволів і використовували їхні лопатки замість лопат. У долині Вей в північному Китаї археологи задокументували усталений зсув від мисливства до повномасштабного землеробства після 5000 років до н. е. Найочевидніше про це свідчать використовувані знаряддя: коли люди від простого розчищання ділянок у лісі перейшли до культивування постійних полів, сокири поступилися місцем кам'яним лопатам та сапкам, а коли ґрунт почали обробляти глибше, розмір лопат побільшав. Виявлені в долині Янцзи заливні рисові поля з піднесеними заради утримування води насипами можна датувати вже близько 5700 роками до н. е. Давні китайські поселення, як-от Цзяху близько 7000 років до н. е., мали вигляд, дуже подібний до перших поселень на Горбистих Схилах, з маленькими неправильно округлими напівземлянками, зернотерками та похованнями серед жител. У Цзяху жили десь від сорока до п'ятдесяти людей. Одна хижа була трохи більшою за інші, а дуже схожий набір знахідок свідчить, що відмінності за багатством та статтю були ще слабкі, а готування їжі та зберігання харчів були спільними. Це змінилося близько 5000 років до н. е., коли деякі поселення вже мали 150 мешканців і були захищені ровами. У Цзянчжаї, найкраще задокументованій стоянці того часу, хижі виходили фасадами на відкриту ділянку, що містила дві великі купи золи, що могла лишитися від спільних ритуалів.