Третій рівень. Короткі історії

— Не можна таким бути, Либак! Вона й без того каже мамі, що тато її б’є.

Рибак і теща коли тихо, а коли і вголос ненавиділи одне одного.

Спочатку вони жили в батьків дружини, конфлікти виникали, але швидко гаснули, як це буває в подібних випадках. Потім померла Рибакова бабуся, він продав її хату за пристойні гроші бізнесменові, продав заразом машину — і в них з’явилась своя двокімнатна. Теща проданої машини, на якій зять возив її з базару, на базар і взагалі за товаром, пробачити не могла.

Рибак зітхнув і пішов на кухню пити чай. Вчора після доби чергування він нормально виспався, решту два вільних дні хотів провести спокійно, з дружиною. Донька спала в меншій кімнаті, вони — в більшій. Там же стояв телевізор. Концерт Потапа і Насті мали транслювати пізно ввечері.

Надії, що донька засне, не виправдалися, і Рибак годину розгадував на кухні кросворд, дурнішого за який ще не бачив. На запитання «Сантехнічне обладнання міської вбиральні» підходила відповідь «унітаз», але вийшло так, що автор кросворду уявляв собі це слово з літерою «с» на кінці. Бо саме ця літера була частиною слова по вертикалі: «Народна назва купюри вартістю в сто гривень» — «Стольник».

Нарешті телевізор вимкнули, донька забігла на кухню, цмокнула тата в щічку і, щаслива, побігла спати. Аби ще завтра була не субота, можливо, так пізно «ящик» дитині не дозволили б дивитися. Понеділок і п’ятниця — таки погані дні. Рибак щільно причинив двері в кімнату доньки. Дружина читала в ліжку детектив. Рибак сам ковтав подібні кишенькові книжечки на роботі. Роздягнувшись, примостився поруч.