Погода, яка змінила світ
- Автор: Розенлунд Маркус
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-60-4
- Жанр: История
Электронная книга - «Погода, яка змінила світ». Краткое содержание книги:
Досвідчений журналіст, цікавий оповідач Маркус Розенлунд, подорожуючи машиною часу крізь століття, демонструє, як погода руйнувала цілі цивілізації та визначала переможців воєн. Крізь сплетіння наукових фактів з історією та суспільними науками ви дізнаєтесь, який існує зв’язок між казковими тролями і кліматичними змінами, між «Криком» Едварда Мунка та виверженням вулкана, між поразками видатних полководців і примхами стихії. Втім, ця книжка – не набір сухих фактів. Пояснюючи складні речі простими словами, часом із гумором, автор застерігає проти того, що може статися, коли нехтувати глобальним потеплінням сучасності.
«Погода, яка змінила світ» – безумовний подарунок для поціновувачів художнього репортажу, кліматології та історії.
На цих теренах мисливці-збирачі й кочівники кам’яної доби полювали на мамонтів, північних оленів, птахів та інших тварин, збирали ягоди й лісові горіхи. Доґґерленд завиграшки міг бути найбагатшим мисливським угіддям усієї тогочасної Європи. Люди ж уперше з’явились у тамтешніх краях, очевидно, приблизно 15 000 років тому.
Назву регіонові аж на початку 1990-х дала британська археологиня Бріоні Кольз. Термін «Доґґерленд» походить від уже згаданої назви, яку, своєю чергою, використовували нідерландські рибалки, починаючи з XIV століття, коли виходили у Північне море, – Доґґер-банка. Але ці піщані мілини, бувши найвищою точкою колишнього Доґґерленду, могли й зватися Доґґер-пагорби. Звідти місцеві мисливці поглядали вдалечінь на тамтешні рівнини.
Бріоні Кольз теж склала ймовірну карту місцевості. Саме її дослідження регіону викликали інтерес широкого загалу до прадавнього Доґґерленду.
Розуміння, що Доґґерленд колись існував, у сучасних людей з’явилось у XIX столітті, коли нідерландські рибалки, що зазвичай вели промисел у прибережних ділянках, почали ловлю риби у Північному морі тралами[21]. На їхній подив, у сітках з’являлися доволі незвичні предмети: величезні мамонтові бивні, залишки древніх носорогів, печерних левів та інших давно вимерлих тварин. На жаль, вилов такого штибу часто викидали назад у море, адже тогочасних рибалок рідко коли цікавило таке сміття. Вони переймалися важливішими речами, наприклад утриманням своїх родин.
У 1931 році траулер на ім’я «Колінда», плаваючи за 40 кілометрів віддалік англійського узбережжя, випадково витягнув грудку торфу. Виявилося, що всередині містилося зазубрене вістря гарпуна, зробленого з рогу, завдовжки понад 20 сантиметрів. Установлений вік предмета – близько 12 000 років, час коли місцина під кілем траулера була тундрою.
Британські археологи вмовили капітана траулера вирушити до місцини, де моряки виловили гарпун. Дослідники взяли зразки торфу з морського дна й дослідили його за допомогою нового для того часу методу – спорово-пилкового аналізу. Результат показав, що пилок, який містив торф, має не зовсім морське походження, а радше прісноводне. Окрім того, зразки пилку були ідентичними пилкові, знайденого вздовж узбережжя Північного моря, на суходолі. Отже, стало зрозуміло, що в південній частині Північного моря колись простягалися звичайнісінькі рівнини – мисливські угіддя кам’яної доби.
Вивчили й інші залишки тогочасних рослин. Виявилося, що до затоплення морем, тундру доби льодовикового періоду вкривала пишна зелень: великі листяні ліси, де ріс дуб, береза, в’яз, верба та ліщина. У лісах роїлося, поміж іншим, оленів, вепрів, диких коней і лосів.
На більш ранньому етапі Доґґерленд мусили замешкувати наші родичі – неандертальці. Серед предметів, виловлених із дна Північного моря, знайдений фрагмент черепа неандертальця, датований часом до зникнення цього виду, близько 40 000 років тому. Частину черепа виловили за 16 кілометрів від узбережжя Зеландії. У 2009 році в Лейдені, Нідерланди, його виставили на огляд.
Через рік оголосили, що новий статус регіону – потенційна археологічна скарбниця – може вплинути на плани побудови вітрових електростанцій у районі Доґґер-банки. Втім і сьогодні поруч із мілиною, де глибина сягає від 18 до 63 метрів, планують побудувати чотири вітрові електростанції, спільна потужність яких сягатиме 4,8 ГВт. А колись, думаю я собі, на покритих хитливою травою пагорбах могли би стояти вітряні млини, а навколо них бігати рогаті північні олені та мамонти.
Картина Доґґерленду та його топографії, насиченої річковими долинами та пагорбами, з часом зібралася докупи – до цього доклали рук не в останню чергу ентузіасти, як-от археолог Вінсент Гаффні з Бредфордського університету та геофізик Річард Бейтс із шотландського університету Сент-Ендрюса. Важливу роботу провели й нафтовидобувні компанії, що мають морські свердловини в регіоні. Їм же важливо знати морське дно, як свої п’ять пальців. Цього досягають за допомогою однієї ехолокаційної технології, яка називається методом відбитих хвиль. Суть його полягає у тому, що з човна посилають звукову хвилю, яка відбивається від дна й, залежно від матеріалу, на який вона потрапляє, хвиля відбивається трохи по-різному. Приймач, який судно тягне на буксирі, приймає відбиті хвилі. Що більше приймачів, то точнішою на екрані з’явиться тривимірна карта дна.
21
Трал – величезна сітка для ловлі риби, яку скидають у море зі спеціального корабля – траулера; прив’язана до судна сітка тягнеться за ним по дну, виловлюючи рибу та речі зі дна.