Нескінченна історія
- Автор: Энде Михаэль Андреас Гельмут
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Старого лева
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Нескінченна історія». Краткое содержание книги:
- А як вона виглядає?
- Як маленька дівчинка. Але вона старша від най- древніших створінь Фантазії. Правильніше було б сказати, в неї немає віку.
- Але ж зараз вона смертельно хвора, - сказав Атрею. - Як ти гадаєш, якими словами краще обережно підготувати її до того, що жодної надії не залишилося?
Фухур похитав головою.
- Та де там! Вона відразу помітить усяку фальш і навіть найменшу нещирість. Ти мусиш сказати їй звичайну правду.
- Наміть якщо вона від цього вмре? - запитав Атрею.
- Не думаю, що це станеться, - мовив Фухур.
- Я знаю, ти щастедракон, значить, ти правий.
І вони знову якийсь час летіли мовчки. Цього разу тривалу мовчанку перервав Атрею.
- Я маю іще одне запитання.
- Питай!
- Хто вона?
- Що ти маєш на увазі?
- Сяйво має владу над усіма мешканцями Фантазії, незалежно від того, чи вони створіння Світла, чи створіння Пітьми. І наді мною теж. Та все-таки Дитинна Царівна ніколи не користає зі своєї влади. Її немовби взагалі нема, і все-таки вона присутня в усьому. Вона - така ж, як і ми?
- Ні, - сказав Фухур, - вона не така, як ми. Вона не є створінням Фантазії. Усі ми існуємо тільки тому, що існує Дитинна Царівна. Але її природа - цілком інша.
- Що ж, тоді вона... - Атрею збентежився, не наважуючись поставити своє питання. - Невже вона така ж, як людські діти?
- Ні, - відповів Фухур, - вона не зі Світу людських дітей.
- Тоді хто вона? - не вгавав Атрею.
Фухур відповів не відразу.
- Ніхто у Фантазії цього не знає, ніхто у Фантазії не може цього знати. Це найпотаємніша з таємниць нашого Світу. Я чув, як один із мудреців казав, що той, хто збагне цю таїну до кінця, сам задме свічку свого життя. Не знаю, щоправда, який саме зміст вкладав він у ці слова. Більше мені нічого тобі сказати.
- А тепер згасне свічка її життя і свічка життя всіх нас, хоч нам і не відкрилася її таємниця.
Фухур промовчав, але на його лев’ячій морді промайнула легка усмішка, так ніби він хотів заперечити: цього не буде.
Після цього вони більше не розмовляли.
За кілька хвилин вони вже ширяли понад Лабіринтом, який широкою смугою оточував Вежу Зі Слонової Кості, - над квітучою рівниною, вкритою складним переплетенням доріжок і стежин, котрі відокремлювали одну від одної клумби і галявини. Те, що вони побачили, вжахнуло їх: навіть сюди вже проникло Ніщо.
Щоправда, наразі воно захопило лише невеликі ділянки Лабіринту, проте яскраві клумби і кущі, які квітували поблизу, повсихали і заниділи. Тоненькі деревця пнулися своїми кривуватими голими гілками до неба, до щастедра- кона і вершника, який сидів у нього на спині, ніби благаючи про допомогу. Колись зелені, всуціль вкриті барвистими квітами галявини зблякли, зачахли, від них піднімався запах гнилизни і цвілі. Яскраво-червоними були тільки гриби з величезними капелюшками і якісь звироднілі рослини ядучо-отруйного кольору.
В такий спосіб жива природа Фантазії, тобто те, що від неї ще залишилося, хоч і безсило, безнадійно і судомно, та все ж відчайдушно опиралася цілковитому й остаточному знищенню, яке насувалося на неї з усіх боків.
Однак у центрі Лабіринту і далі сяяла казковою білістю незрівнянно прекрасна Вежа Зі Слонової Кості: руйнування її не зачепило.
Фухур спочатку збирався опуститися на одну з нижніх терас, де належало приземлятися всім летючим посланцям. Та нараз відчув, що ні в нього, ні в Атрею не вистачить си- ли піднятися спершу по довжелезній спіралі Головної вулиці, а потім - сходами, на самісінький вершечок Вежі. А ще йому здавалося, що в цьому випадку можна взагалі знехтувати всіма розпорядженнями і правилами, встановленими етикетом. Вів вирішив летіти далі, а потім здійснити вимушену посадку.
Отож Фухур промчав над безліччю критих балконів, переходів і балюстрад - і в самісінькому кінці Головної вулиці, просто перед палацом, гепнувся додолу, щоправда, дещо з розгону; тому легенько ковзнув уперед, перевернувшись при цьому кілька разів із живота на спину і зі спини на живіт, а тоді нарешті зупинився - хвостом уперед.