Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.
Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії. - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.

Электронная книга - «Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.». Краткое содержание книги:

У цій книзі, присвяченій 70-річчю Корсунь-Шевченківської битви, однієї з найвизначніших операцій Другої світової війни, подані спогади учасників та матеріали про учасників битви, що були включені до попередніх видань книг «Корсунь-Шевченківська битва». На підставі архівних джерел книга доповнена найновішими дослідженнями з історії Корсунь-Шевченківської наступальної операції.
Книга ілюстрована.
Розрахована на широке коло читачів.
1 ... 52 53 54 55 56 57 58 59 60 ... 92
Перейти на страницу:

Отже, у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років всі, про кого мова йшла вище, були льотчиками-штурмовиками. Воювали у складі 5 штурмового авіакорпусу 2 повітряної армії та 1 гвардійського штурмового авіакорпусу 5 повітряної армії. Обидва корпуси брали активну участь у Корсунь-Шевченківській наступальній операції. Усі льотчики, про яких ішла мова вище, відзначились під час цієї операції. Розглянемо більш детально питання про дії радянської штурмової авіації під час оточення та знищення корсунь-шевченківського угруповання німецьких військ.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, і, зокрема під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції, штурмова авіація використовувалась для підтримки сухопутних військ шляхом знищення з малих і гранично малих висот танків, артилерії, живої сили противника на полях боїв та в безпосередній близькості від них, а також для знищення літаків противника на аеродромах, порушення залізничних та автомобільних перевезень. Окрім того, штурмовики використовувались як ближні бомбардувальники, переважно вдень.

Радянська штурмова авіація мала на озброєнні броньовані літаки Іл-2 та Іл-10 — потужний засіб підтримки військ безпосередньо на полі бою, а також боротьби з танками та артилерією противника. Під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції використовувались літаки Іл-2. У складі 2 повітряної армії налічувалось 92 літаки, придатні до польотів, у тому числі у 5 штурмовому авіакорпусі — 47. 5 повітряна армія мала 93 літаки [13, 51; 15, 13; 20, 35].

Важливим чинником, що мав суттєвий вплив на дії авіації під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції, була погода. Льотчикам різних родів авіації доводилось виконувати бойові завдання у надзвичайно складних метеоумовах: різкі коливання температури від мінус 6 до плюс 8, часті опади, суцільна хмарність на висоті близько двохсот метрів і нижче. В останні дні операції погода ще погіршилась: різко похолодало, вітер посилився до 16-18 м/сек., розпочались заметілі, видимість знизилась до 200 метрів [20, 31, 44]. За даними командування 2 повітряної армії, у лютому 1944 року в районі бойових дій значна хмарність була 4 дні, повна — 26 днів, тумани — 11 днів, опади — 27 днів, заметілі — 6 днів. «Льотних днів — 0, льотних ночей — 2, обмежено льотних днів — 16, обмежено льотних ночей — 8, нельотних днів — 13, нельотних ночей — 19» [15, 15].

Через складні погодні умови не всі заплановані польоти виконувались. Так, 26-27 січня 5 повітряна армія із запланованих 1400 літако-вильотів виконала лише 726, а на початку другої декади лютого через розкислі грунтові аеродроми стала майже небоєздатною [4, №5, 37; № 6, 34].

Зважаючи на погодні умови, до польотів допускались лише найдосвідченіші льотчики. Літали переважно невеликими групами (4-8 літаків) та парами літаків — «мисливців» [15, 17], змушені були діяти майже безперервно, цього вимагала бойова обстановка.

На першому етапі Корсунь-Шевченківської операції на штурмову авіацію 5 повітряної армії покладалось завдання: ударами по військах противника забезпечувати прорив оборони, просування вперед 4 гвардійської та 53 армій, а також введення в прорив та просування в напрямку Звенигородки 5 гвардійської танкової армії 2 Українського фронту. Однак через складні метеоумови наземні війська були підтримані 1 штурмовим авіакорпусом 5 повітряної армії лише 27 січня. Надалі цей корпус вів боротьбу з танками противника в районі Новомиргорода-Товмача, сприяв діям наземних військ Червоної армії в районі Ротмистрівки, Федорівки [4, №5, 37].

2 повітряна армія мала сприяти прориву оборони противника військами 27, 40 армій та забезпечувати просування вперед 6 танкової армії 1 Українського фронту [20, 33]. Відповідно до бойового наказу командуючого 2 повітряною армією від 25 січня, 5 штурмовий авіакорпус мав завдання у районі Вотилівки, Винограда, Павлівки масованим штурмовим ударом подавити артилерію противника, знищувати його живу силу і руйнувати вузли оборони. У складі 20 літаків Іл-2 перший удар нанести о 8 годині 30 хвилин, другий — о 8 годині 55 хвилин. «З 10 години 26 січня 1944 року 5 ШАК переходить в оперативне підпорядкування командуючого 6 ТА для сприяння успішному наступу 6 ТА» [18, 54]. Виконуючи це завдання, корпус діяв безперервно невеликими групами.

На другому етапі операції штурмова авіація обох армій діяла як на внутрішньому, так і на зовнішньому фронтах, знищуючи живу силу і техніку противника. Так, згідно з бойовим розпорядженням командуючого 2 повітряною армією від 3 лютого, 5 штурмовому авіакорпусу наказано впродовж дня 3 лютого знищувати танки і живу силу противника в районі Виграєва, Стеблева, Яблунівки, водночас бути готовому, за даними авіарозвідки, до дій проти військ противника в районі Ризиного, Тального, Гусакового [18, 76].

У перших числах лютого штурмова авіація 5 повітряної армії діяла, переважно, на зовнішньому фронті. Так, 1 лютого було здійснено 219 літако-вильотів у район Єрок, знищено (за радянськими даними) 22 танки, 107 автомашин, 15 возів, 2 артбатареї та 14 літаків противника [4, №5, 37]. Наступного дня 1 штурмовий авіакорпус здійснив 127 вильотів з метою підтримки бойових дій 5 гвардійської танкової та 53 армій. Окрім знищення наземної військової техніки, тоді старшому лейтенанту I. X. Михайличенку вдалось збити німецький літак [2, т. 2; 4, №5, 38]. Польоти продовжувались і в наступні дні. 5-8 лютого 1 гвардійський штурмовий авіакорпус, здійснивши 169 вильотів, знищив 7 танків, 317 автомашин, 6 бензоцистерн, 2 зенітні батареї. 9-10 лютого здійснено 135 вильотів, в яких льотчики знищили 7 танків, близько 150 автомашин та 13 літаків [4, №5, 39; №6, 34].

13 лютого 141 гвардійський штурмовий авіаполк 9 гвардійської штурмової авіадивізії 1 гвардійського штурмового авіакорпусу 5 повітряної армії одержав завдання: знищити живу силу противника в районі Стеблева, Яблунівки. На виконання бойового завдання вилетіла група з шести екіпажів під командуванням старшого лейтенанта I. X. Михайличенка. Вона відмінно виконала бойове завдання. Було знищено 36 автомашин, 2 танки, створено 80 осередків вогню [17, 62-166].

Як діяли радянські льотчики-штурмовики під час знищення живої сили і техніки противника на зовнішньому фронті, проілюструємо прикладом з історії 2 повітряної армії і, зокрема, з бойової біографії Г. К. Денисенка. 14 лютого авіація 2 повітряної армії бомбардувально-штурмовими діями знищувала танки та піхоту противника в районі Дашуківки, Чеснівки, Добридень, Франківки, Бужанки, Рубаного Мосту та на південній околиці Лисянки, а також вела розвідку військ противника у смузі його наступу, розкидали листівки в районі оточеного угруповання. Всього було здійснено 125 літако-вильотів, знищено 29 танків і САУ, 38 автомашин з військами і вантажем, 1 бронетранспортер, спалено 2 бензоцистерни, розбито 3 вози, розсіяно і частково знищено до роти піхоти противника [14, 25]. І все це за надзвичайно складних погодних умов. У нагородному листі на Героя Радянського Союзу Г. К. Денисенка сказано: «14 лютого 1944 року одержав бойовий наказ: „Знищити скупчення танків противника в районі Дашуківки“. Метеоумови були складні: висота 100-200 м, видимість до 1 км, невеликий сніг. Виконати завдання було майже не можливо. Але в цей час необхідно було підтримати піхоту з повітря. Тов. Денисенко на своєму грізному „Іллюшині“ пішов у парі на виконання відповідального завдання. Своєчасно вийшов на ціль, скупчення танків противника було виявлено. Тов. Денисенко зробив два заходи і здійснив чотири атаки. Бомби і снаряди лягли точно в ціль. Було знищено та пошкоджено 6 танків... Вогнем зенітної артилерії був пошкоджений літак лейтенанта Денисенка. На корпусі штурмовика було близько 60 пробоїн... Керувати машиною було важко, але тов. Денисенко, майстерно, володіючи технікою пілотування та відмінно знаючи матеріальну частину літака, привів його на свій аеродром і благополучно посадив. Літак був зданий в заводський ремонт» [16, 184-185].

Частиною сил штурмова авіація обох повітряних армій знищувала літаки противника на аеродромах у кільці оточення та за його межами. 24, 25 січня штурмовики і бомбардувальники обох повітряних армій нанесли удари по аеродромах противника поблизу Вінниці, Калинівки, Умані, Христинівки. За радянськими даними, лише 2 повітряна армія 25 січня знищила близько 30 літаків [4, №5, 37]. Наступні удари по аеродромах противника були нанесені 3, 4, 9 та 11 лютого штурмовиками 2 повітряної армії, зокрема 264 штурмовою авіадивізією 5 штурмового авіакорпусу. У результаті цих ударів було виведено з ладу близько 80 німецьких літаків на аеродромах у Деренківці, Завадівці, Корсуні, Умані [20, 37, 44].

1 ... 52 53 54 55 56 57 58 59 60 ... 92
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)