Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.
- Автор: Чабан Анатолій, Степенькіна Парасковія
- Год: 2014
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-2652-12-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.». Краткое содержание книги:
Книга ілюстрована.
Розрахована на широке коло читачів.
Давно минув час, коли Марія Калиниченко, партизанка загону «Грозный», ходила в розвідку. Про ті роки нагадує хіба медаль «За бойові заслуги». Та спогади... Спогади ніколи не залишають Марію Михайлівну.
Її і розвідницю Мотю Пекельну партизани називали «очима і вухами загону».
Дівчата завжди вчасно виконували завдання, приносячи точні відомості про розташування, чисельність і озброєння військ ворога.
Небезпека чатувала на них повсюди. Але розвідниці, ризикуючи життям, сміливо пробиралися в саме лігво фашистів. Коли партизани передбачали зупинитися в селі, туди спочатку посилали «очі і вуха загону». Одного разу, йдучи з завданням з’ясувати, хто є в селі, дівчата натрапили на двох поліцаїв. Ті до них. Де документи? Довго переглядали їх, але так і не розібрались, що вони фальшиві. Відпустили.
Партизанки пройшли в село, з’ясували обстановку, а вночі сюди зайшов загін. Проте якийсь зрадник доніс гітлерівцям про перебування в селі партизанів. Розраховуючи застати їх зненацька, карателі вчинили наліт, та дістали гідну відсіч. Втративши 38 солдатів, вони відступили. У цьому бою брали активну участь і подруги-розвідниці Мотя і Марія.
Нині Мотрона Петрівна Пекельна, як і її подруга по загону Марія Михайлівна Калиниченко, вчителює. Разом з своїми учнями йде вона на нові розвідки — розвідки в науку, у майбутнє. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 грудня 1967 року Мотрона Петрівна нагороджена медаллю «За відвагу».
У Корсунь-Шевченківському знають ще двох подруг-розвідниць — Євдокію Семенівну Куценко і Євдокію Назарівну Нестеренко.
4 лютого 1944 року партизанське з’єднання Щедрова встановило зв’язок з діючою армією і за завданням командування послало розвідниць Нестеренко і Куценко в місто Корсунь для з’ясування сил противника.
Розвідниці пройшли по маршруту Кичинці, Сотники, Саморідня, Корсунь і зібрали потрібні дані про ворога. Їм вдалося також пробратися до аеродрому і встановити кількість німецьких літаків та розташування протиповітряної оборони.
Наступного ранку партизанська радіостанція передала командуванню Червоної армії дані, здобуті розвідницями. А ще через годину палав німецький аеродром, над яким пройшлися радянські бомбардувальники.
За заслуги перед Батьківщиною обидві розвідниці нагороджені орденами Радянського Союзу.
Увагу відвідувачів історичного музею часто привертає фото молоденької дівчини — друкарки Корсунської підпільної організації Лідії Грузнової. Поруч у вітрині — друкарська машинка і пожовкла від часу листівка, в якій підпільники закликали населення до боротьби з ворогом. Крім того, Ліда часто виходила на зв’язок з підпільними групами, виконувала численні доручення підпільної організації.
В обличчі дівчини люди помічають знайомі риси, але мало хто пізнає в ній Лідію Олександрівну, жінку, яка багато років працює друкаркою в одній з установ міста. Спеціальність, здобуту в підпіллі, Л. О. Медведева залишила за собою назавжди.
Після війни Лідія Олександрівна, людина мирної і скромної професії, одержала медаль «За відвагу». За відвагу у роки Великої Вітчизняної війни.
Сторінку за сторінкою все нові і нові подвиги жінок у період Вітчизняної війни розкривають документи музею історії Корсунь-Шевченківської битви. За кожним фактом, за кожною цифрою, що наводяться в них, постають життя, героїзм, благородні вчинки радянських патріоток.
1969 рік.
Л.Г Овсієнко,
заступник директора з наукової роботи Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника
Учасники Корсунь-Шевченківської битви в історії розвитку космонавтики
Серед учасників Корсунь-Шевченківської наступальної операції були люди, які в повоєнний час зробили значний внесок у розвиток практичної космонавтики або мали причетність до справи дослідження космічного простору. Наведемо короткі біографії кожного з них.
Георгій Тимофійович Береговий брав участь у Корсунь-Шевченківській наступальній операції у складі 2 повітряної армії. Гвардії капітан Г Т. Береговий командував авіаескадрильєю 90 гвардійського авіаполку 4 гвардійської авіадивізії 5 штурмового авіакорпусу. Він був пілотом найвищого класу. Як говорили його однополчани, «... умів літати на всьому, що мало здатність відриватися від землі» [12, 113]. За виконання бойових завдань у червні 1942 — квітні 1944 роках йому в жовтні 1944 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу [2, т. 1, 154].
Девізом Г. Т. Берегового були слова: «Один раз і на все життя вибрати професію і бути вірним їй» [12, 118]. Після війни він закінчив Вищі офіцерські курси льотчиків-випробувачів. У 1948-1964 роках випробував 63 типи літаків. Продовженням авіації для нього стала космонавтика. У жовтні 1968 року у віці 47 років Г. Т. Береговий здійснив політ у космос на кораблі «Союз-3». З 1972 по 1987 роки обіймав посаду Начальника центру підготовки космонавтів СРСР [1, 91].
З часу формування і до закінчення війни 5 штурмовим авіакорпусом командував Микола Петрович Каманін — один із перших Героїв Радянського Союзу. Це високе звання йому було присвоєне у 1934 році за участь у порятунку експедиції пароплава «Челюскін». У повоєнний час М.П. Каманін (з 1967 року — генерал-полковник авіації) працював у Генеральному штабі військово-повітряних сил СРСР, де відповідав за космос, а у 1966-1971 роках обіймав посаду начальника Центру підготовки космонавтів СРСР [1, 318].
Під час Корсунь-Шевченківської операції 9 гвардійською штурмовою авіадивізією (до 4 лютого 1944 року — 292 штурмова авіадивізія) 1 штурмового авікарпусу (з 4 лютого 1944 року — гвардійський) 5 повітряної армії командував Пилип Олександрович Агальцов [4, №5, 36]. Герой Радянського Союзу маршал авіації П. О. Агальцов брав участь у випробуванні і впровадженні нової військової техніки, зокрема, відповідав за окремі проекти, пов’язані з космосом.
Кілька учасників Корсунь-Шевченківської наступальної операції мали опосередковану причетність до справи дослідження космічного простору. Серед них Григорій Кирилович Денисенко — штурман авіаескадрильї 235 штурмового авіаполку 264 штурмової авіадивізії 5 штурмового авіакорпусу. З жовтня 1943 року по вересень 1944 року лейтенант Г. К. Денисенко здійснив 118 бойових вильотів, на землі і в повітрі знищив 8 літаків противника, спалив кілька десятків танків, понад 100 автомобілів, за що у травні 1946 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу [16, 184-185]. У 1954-1956 роках він — начальник Саратовського аероклубу, в якому на той час навчався Ю. О. Гагарін. Г. К. Денисенко особисто навчав першого космонавта нашої планети льотної справи [5].
Двічі Герой Радянського Союзу Іван Харлампович Михайличенко під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції — старший льотчик 667 штурмового авіаполку (141 гвардійський штурмовий авіаполк) 9 гвардійської штурмової авіадивізії 1 гвардійського штурмового авіакорпусу 5 повітряної армії [4, №5, 36]. Звання Героя Радянського Союзу старшому лейтенанту I. X. Михайличенку присвоєно за виконання бойових завдань у першій половині 1944 року і, зокрема, під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції [2, т. 2, 91; 17, 162-166]. У повоєнний час він учитель льотної справи льотчика-космонавта двічі Героя Радянського Союзу Б. В. Волинова.
Герой Радянського Союзу Віктор Олександрович Кумсков — однополчанин Г. Т. Берегового, командир ланки 90 гвардійського штурмового авіаполку 4 гвардійської штурмової авіадивізії 5 штурмового авіакорпусу. З липня 1943 року по вересень 1944 року здійснив 115 бойових вильотів, під час яких наніс значних збитків противнику, за що 15 травня 1945 року льотчику присвоєно звання Героя Радянського Союзу [2, т. 1, 819]. У повоєнний час генерал-майор В. О. Кумсков — доктор військових наук, професор, начальник кафедри Військово-повітряної академії, в якій навчалось багато космонавтів.