Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.
- Автор: Чабан Анатолій, Степенькіна Парасковія
- Год: 2014
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-2652-12-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.». Краткое содержание книги:
Книга ілюстрована.
Розрахована на широке коло читачів.
Аркадій Прохорович Савельєв багато уваги приділяв патріотичному вихованню. Часто зустрічався з курсантами військових закладів, учнівською та студентською молоддю. У Заповіднику зберігаються грамоти та дипломи, якими він був нагороджений за активну військово-шефську роботу серед військовослужбовців, курсантів ДТСААФ та учнів. Аркадій Прохорович постійно підтримував зв’язки і з однополчанами. Міцна дружба єднала його з бойовими побратимами — Анатолієм Володимировичем Смирновим та Олександром Романовичем Кузнєцовим. Довгих двадцять чотири роки вони нічого не знали один про одного. У 1968 році їх розшукали працівники Музею історії Корсунь-Шевченківської битви й організували зустріч на корсунській землі, тій самій, на якій вони неодноразово ризикували своїм життям, щоб врятувати його іншим. Це була незабутня зустріч. З часу зустрічі на Корсунщині вони більше не втрачали один одного з поля зору. Листувалися, підтримували один одного, проводжали в останній путь. У лютому 1985 року пішов з життя Олександр Романович Кузнецов. У грудні того ж року не стало й Анатолія Володимировича Смирнова. Аркадій Прохорович тяжко переживав смерть друзів. Надіслав повідомлення про їх кончину працівникам музею [5]. В останні роки життя його думки все частіше линули на Корсунщину, згадувалися події Корсунь-Шевченківської операції. Тому листи до музею часто закінчувались словами: «Хочу ще раз побувати у вас у гостях...» [8]. Однак мрії не судилося здійснитися. 22 вересня 1999 року його серце зупинилося. Похоронений Аркадій Прохорович Савельєв на Машкинському цвинтарі в місті Хімки [7].
Корсунці з шаною ставилися до Аркадія Прохоровича ще за життя. У 1969 році рішенням виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради депутатів трудящих Аркадій Прохорович Савельєв був удостоєний звання «Почесний громадянин міста Корсунь-Шевченківський» [1].
Подвиг парламентерів увічнений в стелі, що встановлена в селищі міського типу Стеблеві.
Тема вручення ультиматуму німецькому командуванню під час Корсунь-Шевченківської операції широко висвітлена в експозиції музею історії Корсунь-Шевченківської битви.
____________________
1. Диплом виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради депутатів трудящих Черкаської області про присвоєння звання «Почесний громадянин м. Корсуня-Шевченківського» А. П. Савельєву. 1969 р. // Фонди Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника (далі — Фонди Заповідника).
2. Довідка № 43 студії військових художників імені М. Б. Грекова від 2 квітня 1958 р., м. Москва // Фонди Заповідника. — НДФ-2066.
3. Довідкові картки на учасників Корсунь-Шевченківської операції А. П. Савельева, А. В. Смирнова, О. Р. Кузнєцова // Архів Заповідника.
4. Доповідь про наступальну операцію 27 армії по оточенню та знищенню корсунь-шевченківського угруповання противника з 26 січня по 17 лютого 1944 р. // Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації. — Ф. 381. — Оп. 2378. — Спр. 288.
5. Лист А. П. Савельева до Музею історії Корсунь-Шевченківської битви від 14 січня 1986 р. // Фонди Заповідника.
6. Лист А. П. Савельева до Музею історії Корсунь-Шевченківської битви від 28 лютого 1983 р. // Фонди Заповідника.
7. Лист С. А. Савельєвої до Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника від 25 березня 2000 р. // Фонди Заповідника.
8. Листівка А. П. Савельева до Музею історії Корсунь-Шевченківської битви від 28 січня 1991 р. // Фонди Заповідника.
9. Немеркнущий подвиг // Советский воин. — 1964. — № 4.
10. Подвиг парламентерів у Корсунь-Шевченківській битві // Фонди Заповідника.
11. Савельєв А. П. — Если враг не сдается... // На земле, в небесах и на море. — М.: Воениздат, 1982.
12. Савельєв А. П. Парламентери // Черкаська правда. — 1977. — 15 лютого.
13. Савельєв А. П. Парламентери // Черкаська правда. — 1977. — 16 лютого.
14. Савельєв А. П. Парламентери // Черкаська правда. — 1977. — 17 лютого.
15. Савельєв А. П. Спогади // Фонди Заповідника. — Інв. № 1771.
16. Савельєв А. П. Ультиматум // Подъем. — 1977. — № 3.
17. Степенькіна П. Я. Німецькі війська у Корсунь-Шевченківській операції // Корсунський часопис. — 2004. — № 11.
18. Ультиматум // Фонди Заповідника. — Інв. № 683.
19. Фонди Заповідника. — Ж-320-325; Г-582-589; Е-671-675.
20. Фонди Заповідника. — Т-559; Ш-606; Інв. № 1606/1; №1606/2; № 1606.
21. Фонди Заповідника. — НДФ-1001.
Там, де гриміли бої
С.Ю. Гудименко,
голова Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації
В.М. РЯБОШАПКА,
голова Корсунь-Шевченківської районної ради
В ім’я народної пам’яті
Корсунь-Шевченківська битва, яку в січні — лютому 1944 року провели війська 1 та 2 Українських фронтів, золотими літерами вписана в історію Великої Вітчизняної війни як одна з найвидатніших операцій, «другий Сталінград». У 2014 році відзначається 70-та річниця з того часу, коли прийшов на корсунську землю день слави і честі, відваги і стійкості, проявлених воїнами Червоної армії у звитяжній Корсунь-Шевченківській операції.
Подвиги учасників бойових дій — це та велична правда про війну, яку не спотворити і не перекреслити новоявленим переписувачам історії. Це взірець справжнього, дієвого патріотизму для кожної чесної людини і свідомого громадянина, свідчення єдності всіх поколінь нашого народу.
Нищівним смерчем пронеслася по Корсунщині війна, залишивши скрізь руїни і попелища. Гітлерівці завдали району величезних матеріальних збитків. За період окупації в Корсунь-Шевченківському районі було знищено 2900 мирних громадян, вивезено на роботу до Німеччини 5600 юнаків і дівчат.
У наших серцях навічно залишиться пам’ять про Велику Вітчизняну війну. У кожному населеному пункті встановлено обеліски, пам’ятники та пам’ятні знаки на честь односельчан, які не повернулися з війни. У 45 братських могилах покоїться прах близько 5000 воїнів, які загинули, визволяючи Корсунщину. Понад 50 пам’ятників і пам’ятних знаків увічнюють перемогу Червоної армії в Корсунь-Шевченківській битві. У місті встановлена стела на честь подвигу підпільників і партизанів. Є пам’ятний знак на місці масових розстрілів мирних жителів у Різаному Яру. Іменами героїв, мужніх земляків названі вулиці.
Корсунь-Шевченківська битва стала прикладом масового героїзму радянських воїнів, партизанів, підпільників та цивільного населення. Кілька тисяч воїнів нагороджені орденами і медалями, понад 100 удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
На жаль, з кожним роком ряди наших воїнів-визволителів, учасників Корсунь-Шевченківської битви рідшають. У строю залишилося лише два із них — колишній партизан Андрій Михайлович Горбенко та ветеран 202 стрілецької дивізії Іван Юхимович Крамаренко. Але ми завжди будемо пам’ятати всіх, хто виявив у боротьбі з німецьким фашизмом високий патріотизм, мужність і відвагу, глибоку любов до свого народу.
Готуючись до відзначення 70-річчя Корсунь-Шевченківської битви, 70-річчя визволення Корсунь-Шевченківського району від фашистських загарбників та 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, органами влади та місцевого самоврядування Корсунщини проведено низку заходів щодо гідного вшанування пам’яті воїнів Великої Вітчизняної війни.
Пріоритетним завданням нинішньої влади став належний соціальний захист та забезпечення комфортного життя ветеранів, яких сьогодні в районі мешкає 2144 особи, серед них — 266 учасників бойових дій, 192 інваліди війни, 1303 учасники війни та 383 члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.