Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.
- Автор: Чабан Анатолій, Степенькіна Парасковія
- Год: 2014
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-2652-12-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.». Краткое содержание книги:
Книга ілюстрована.
Розрахована на широке коло читачів.
Про нанесення удару по аеродрому в місті Корсуні в нагородному листі Г. К. Денисенка сказано, зокрема, таке: «4 лютого 1944 року у складних погодних умовах з настанням темноти тов. Денисенко одержав бойовий наказ: „У складі чотирьох екіпажів знищити транспортні літаки німців на аеродромі „Корсунь-Шевченківський“. При підході до цілі радянські штурмовики були зустрінуті суцільним загороджувальним вогнем зенітної артилерії противника. Група „Іллюшиних“ крізь вогонь зенітної артилерії пробилась до цілі й обрушила на ворога весь стрілецько-кулеметний і бомбовий вантаж. Зробили 3 заходи, 5 разів обстріляли... літаки противника, що були готові до зльоту. У результаті сміливого нальоту було знищено 12 літаків типу Ю-52 і 2 пошкоджено“» [16, 184-185].
Загалом під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції радянська авіація здійснили 9436 літако-вильотів, у тому числі близько 4 тисяч — штурмова авіація. 5 повітряна армія здійснила 2819 літако-вильотів, з них 1157 — штурмова авіація, що склало 41 відсоток від загальної кількості [19, 35-43]. У лютому 1944 року 2 повітряна армія здійснила 4515 літако-вильотів, у тому числі штурмовики — 1264 (28 відсотків від загальної кількості) [15, 30]. Льотчики 5 штурмового авіакорпусу здійснили 849 денних вильотів (нічних польотів не було): для нанесення ударів по військах і техніці противника — 690, по залізничних об’єктах — 62, по аеродромах — 53, на полювання — 28, розвідувальних — 15 [15, 31].
Отже, 67 відсотків польотів штурмовиків 2 повітряної армії здійснили льотчики 5 штурмового авіакорпусу. Ними було знищено: танків — 223, САУ — 4, автомашин — 5, бензоцистерн — 6, возів — 7, залізничних вагонів — 8, зірвано складів — 10; подавлено вогонь артилерійських батарей: дальнобійної — 11 та зенітної — 12; знищено літаків на аеродромах — 17 [15, 33].
Незважаючи на неможливість виконання всіх поставлених завдань, командування Червоної армії вважало бойові дії 2 та 5 повітряних армій під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції успішними. Ця операція залишила значний слід у пам’яті льотчиків-штурмовиків, про що свідчать їх листи до музею історії Корсунь-Шевченківської битви. Нині Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник володіє унікальним архівом листів та спогадів учасників операції, формування якого розпочалось у 1945 році. По кілька сотень листів налічують справи 5 та 1 гвардійського штурмових авіакорпусів.
Є в науковому архіві Заповідника листи, в яких однополчани згадують Георгія Тимофійовича Берегового. Так, М. І. Іванов повідомив, що був заступником П Т. Берегового по ескадрильї, постійно літав разом з ним. «Він (П Т. Береговий. — Л. О.) за період війни здійснив 185 бойових вильотів. З такою кількістю вильотів нас до кінця війни залишилось дуже мало» [6]. Підполковник медичної служби, колишній старший лікар 90 гвардійського штурмового авіаполку Д.Ф. Сєров у листі згадував, як надавав першу медичну допомогу Г. Т. Береговому прямо на аеродромі [9].
У 1970-х роках листувалися працівники музею історії Корсунь-Шевченківської битви і з Миколою Петровичем Каманіним. Він надав працівникам музею цінну інформацію про персональний склад командування 5 штурмового авіакорпусу та дивізій, що входили до корпусу, улітку 1973 року надіслав запрошення на зустріч ветеранів корпусу. Однак працівники музею цим запрошенням не скористались, що дуже прикро, адже на зустрічі було багато льотчиків — учасників Корсунь-Шевченківської наступальної операції [7; 8].
У науковому архіві Заповідника зберігається кілька десятків листів та вітальних листівок від Г. К. Денисенка. Перший лист надісланий ним до музею історії Корсунь-Шевченківської битви в лютому 1965 року [5]. З того часу у працівників музею, а згодом і Заповідника, склались дружні стосунки з Григорієм Кириловичем. Він надавав науковцям допомогу у вивченні історії Корсунь-Шевченківської наступальної операції, у налагодженні зв’язків з її учасниками — льотчиками-штурмовиками, неодноразово приїздив до міста Корсуня-Шевченківського на святкування ювілейних дат.
Не склалося у працівників музею листування з Г. Т. Береговим. Однак Георгій Тимофійович двічі відвідав музей історії Корсунь-Шевченківської битви. Вперше — у складі урядової делегації, яка брала участь у святкуванні 25-річчя Корсунь-Шевченківської наступальної операції. Тоді ж Г. Т. Береговому було присвоєно звання «Почесного громадянина міста Корсуня-Шевченківського» [10, 109]. Вдруге він побував у музеї у 1982 році, коли Корсуню-Шевченківському вручався орден Вітчизняної війни І ступеня.
За рекомендацією Г. Т. Берегового, у музеї історії Корсунь-Шевченківської битви побували й інші космонавти, які з різних причин перебували на Черкащині. 14 травня 1977 року музей відвідав Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт Віталій Михайлович Жолобов (здійснив один космічний політ), 4 квітня 1979 року — двічі Герой Радянського Союзу Георгій Михайлович Гречко (здійснив три космічні польоти, доктор фізико-математичних наук) [3].
26 жовтня 1982 року музей історії Корсунь-Шевченківської битви відвідав двічі Герой Радянського Союзу Володимир Олександрович Джанібеков (здійснив шість польотів у космос). У Книзі почесних гостей він залишив такий запис: «Музей історії Корсунь-Шевченківської битви — це яскрава, разюча за своєю величчю і значенням сторінка історії нашого народу. З вдячністю за найвидатніший подвиг всім героям, які дали можливість майбутнім поколінням жити в умовах миру і кожному з нас займатись своєю улюбленою справою. З побажанням всім нині живим довголіття, щастя, миру, благополуччя. З величним святим почуттям великої поваги перед пам’яттю тих, хто поліг на полях битв. Льотчик-космонавт СРСР Джанібеков. 26 жовтня 1982 р.» [3; 23].
Окрім того, у вересні 1978 року в музеї побувала мати Ю. О. Гагаріна Ганна Тимофіївна Гагаріна. Візити льотчиків-космонавтів СРСР та матері першого космонавта нашої планети мали значний резонанс, сприяли популяризації музею історії Корсунь-Шевченківської битви.
Завдяки увазі до музею історії Корсунь-Шевченківської битви з боку Г. Т. Берегового та М. П. Каманіна була започаткована співпраця музею з Федерацією космонавтики СРСР, що дозволило поповнити його фонди багатьма експонатами з історії Корсунь-Шевченківської наступальної операції та практичної космонавтики.
У 1981-1991 роках членом Федерації був заслужений працівник культури України Анатолій Іванович Бахмут, який у 1981-1987 роках працював директором Музею історії Корсунь-Шевченківської битви, а потім до 2008 року обіймав посаду завідувача художньої галереї. Анатолій Іванович брав участь у з’їздах і конференціях Федерації, матеріали яких передав до фондів музею, нагороджений медаллю Ю. О. Гагаріна, особисто був знайомий з багатьма льотчиками-космонавтами СРСР.
У 1986 році Музей історії Корсунь-Шевченківської битви був нагороджений Дипломом Федерації космонавтики СРСР за великий внесок у пропаганду досягнень радянської космонавтики, патріотичне виховання молоді та на честь 25-річчя польоту Ю. О. Гагаріна в космос [21].
Після здобуття Україною незалежності інтерес до музею історії Корсунь-Шевченківської битви з боку космонавтів не зник. У 2004 році в музеї побували три космонавти. 21 березня його відвідав двічі Герой Радянського Союзу Олексій Архипович Леонов (здійснив два космічні польоти, уперше в історії космонавтики вийшов у відкритий космос). Після знайомства з експозицією музею космонавт сфотографувався на майданчику військової техніки біля літака МіГ-17. Саме на такому літаку він оволодівав льотною справою [22].
29 червня в музеї побували Віталій Михайлович Жолобов (вдруге) та двічі Герой Радянського Союзу Павло Романович Попович (здійснив два космічні польоти). Плануючи відвідання музею, космонавти ставили собі за мету з’ясувати, чи не зникли з його експозиції матеріали, що розповідають про Г. Т. Берегового та М. П. Каманіна. Вони залишились задоволені відвіданням музею [11].