Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Договорами морської іпотеки можуть встановлюватися інші способи звернення стягнення на заставлене судно. Зокрема, допускається погодження умови про звернення стягнення на судно шляхом його передання заставодержателем у власність або для продажу.
39. Сторони договору морської іпотеки не вправі передбачити в договорі порядок реалізації заставленого судна, на яке звернено стягнення за рішенням суду чи морської арбітражної комісії. Реалізація заставленого морського торговельного судна здійснюється відповідно до правил, що встановлені Кодексом торговельного мореплавства. У частині, не урегульованій цим Кодексом, відносини, що складаються з приводу реалізації заставленого судна, регулюються Законом «Про іпотеку». Публічно-правові відносини, що виникають при цьому, регулюються Законом «Про виконавче провадження» [129] та іншими нормативно-правовими актами.
40. Стаття 371 КТМ встановлює, що рішення суду, господарського суду, Морської арбітражної комісії про продаж арештованого судна (про звернення стягнення на заставлене судно) публікується в одній з центральних газет протягом трьох днів підряд. Публікація повинна містити такі відомості: 1) найменування суду, що виніс рішення про звернення стягнення на судно, дату його прийняття; 2) причини і підстави продажу; 3) спосіб, місце і час продажу; 4) інформацію про судно; 5) звернення до кредиторів із пропозицією заявити про свої вимоги щодо цього судна протягом 60 днів з дня публікації; 6) інші істотні обставини. Оскільки питання про зміст інформації про продаж судна урегульоване Кодексом торговельного мореплавства, відповідні положення підзаконних актів не застосовуються. Обов’язок здійснення такої публікації лежить на суді, що прийняв рішення про продаж судна.
41. Суд, що прийняв рішення про продаж судна, зобов’язаний також принаймні за 30 днів до продажу судна направити рекомендованим листом сповіщення про час і місце продажу судна з повідомленням про вручення: 1)-органу, що зареєстрував судно чи право власності на судно, що будується; 2) усім зареєстрованим власникам іпотек і морських вимог, що відшкодовуються за рахунок судна (ст. 359 КТМ).
У решті підготовка і проведення аукціону (публічних торгів) регулюється Законом «Про іпотеку» [197].
42. Продаж заставленого судна з аукціону (публічних торгів) тягне припинення всіх іпотек та інших зобов’язань, об’єктом яких є судно, за наявності двох умов: 1) на момент продажу судно (судно, що будується) знаходилося на території України; 2) при продажу дотримувалися вимоги ст. 371 і 372 КТМ [34] про публікацію інформації та направлення сповіщень, як це викладено вище.
За наявності цих умов за вимогою покупця суд, що виніс рішення про звернення стягнення на заставлене судно, видає йому сертифікат, який підтверджує, що судно, яке продане в порядку виконання судового рішення, не обмежене ніякими іпотеками, за винятком тих, відповідальність за якими за згодою іпотечних заставодержателів прийняв на себе покупець. Форма сертифікату законодавством не встановлена, тому він може мати довільні форму і зміст, але повинен відповідати ст. 373 КТМ. Природно, сертифікат повинен бути підписаний суддею (головою суду) і скріплений печаткою суду.
Сертифікат є підставою для виключення судна з Державного суднового реєстру, Суднової книги та Державного реєстру усіх зареєстрованих на це судно іпотек і морських вимог, за винятком тих, відповідальність за які взяв на себе покупець.
43. Кодекс торговельного мореплавства встановлює специфічні правила щодо розподілу виторгу від примусового продажу заставленого судна. Витрати, обумовлені арештом чи затримкою судна і наступним його продажем, включаючи витрати на утримання судна з моменту його арешту чи затримки, витрати на репатріацію екіпажу судна і на розподіл виторгу від продажу відшкодовуються з виторгу від продажу в першу чергу. Потім з виторгу від продажу заставленого судна задовольняються привілейовані морські вимоги у наступному порядку:
1) вимоги, що випливають з трудових взаємовідносин, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, і після їх повного задоволення — вимоги щодо соціального страхування, оскільки всі ці вимоги стосуються відповідного судна;
2) вимоги щодо ядерної шкоди і забруднення моря, а також знищення наслідків забруднення;
3) вимоги щодо канальних і портових зборів;
4) вимоги про винагороду за рятування і про сплату внесків, пов’язаних із загальною аварією;