Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
24. Сторони іпотечного договору можуть домовитись про звернення стягнення на предмет іпотеки, уклавши договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Такий договір може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
Договором про задоволення вимог заставодержателя можуть встановлюватись два способи задоволення:
1) передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання, забезпеченого іпотекою. Такий договір визнається правовою підставою реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (ст. 37 Закону «Про іпотеку» [197]);
2) надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки (ст. 38 Закону «Про іпотеку»).
25. Якщо на предмет іпотеки звертається стягнення за рішенням суду чи за виконавчим написом нотаріуса, реалізація цього предмета здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах відповідно до Закону «Про виконавче провадження» [129] з урахуванням особливостей, встановлених Законом «Про іпотеку». Зокрема, іпотекодавцеві надається право вибору спеціалізованої організації, що буде здійснювати продаж предмета іпотеки (частина друга ст. 41 Закону «Про іпотеку»). Для оскарження результатів прилюдних торгів у суді встановлено строк тривалістю три місяці з дня проведення торгів.
26. У разі оголошення торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника мають право відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (ст. 49 Закону «Про іпотеку»). Якщо за результатами перших прилюдних торгів іпотекодержатель не скористався зазначеним правом, проводяться повторні публічні торги. Якщо і після повторних прилюдних торгів іпотекодержатель не скористався таким правом, іпотека припиняється. Це додаткова підстава припинення іпотеки, що не передбачена ст. 593 ЦК стосовно інших видів застави.
МОРСЬКА ІПОТЕКА
27. Морська іпотека — це окремий вид заставних правовідносин, що регламентуються спеціальними правилами ст. 364 — 378 Кодексу торговельного мореплавства [34]. Тому на відносини з приводу морської іпотеки, урегульовані цим Кодексом, не поширюються положення Цивільного кодексу, законів «Про іпотеку», «Про заставу» [64]. У той же час загальні положення інших законів можуть поширюватися на морську іпотеку, оскільки відповідні питання не урегульовані нормами Кодексу торговельного мореплавства. Викладене не спростовується тим, що ч. 1 ст. 181 ЦК допускає поширення режиму нерухомої речі на морські судна, а ст. 1 Закону «Про іпотеку» поширює правовий режим нерухомого майна у відносинах щодо іпотеки на морські судна.
Укладення договору застави судна (судна, що будується) відповідно до загальних норм Цивільного кодексу і Закону «Про заставу» не виключає поширення на заставні правовідносини норм Кодексу торговельного мореплавства, оскільки у противному разі істотно порушувалися б права третіх осіб на задоволення їх вимог, що мають статус морських, за рахунок заставленого судна. Положення такого договору, що суперечать положенням Кодексу торговельного мореплавства, підлягають визнанню недійсними.
28. Морська іпотека — це застава морського торговельного судна, в тому числі такого, що будується. Морською іпотекою може забезпечуватися будь-яке цивільно-правове зобов’язання. Воно може бути пов’язане з відносинами, що регулюються Кодексом торговельного мореплавства, а може бути і не пов’язаним з цими відносинами. Морська іпотека як вид застави визначається за об’єктом застави. Якщо в заставу передане морське торговельне судно, то незалежно від виду забезпечуваного такою заставою зобов’язання застава повинна кваліфікуватися як морська іпотека. Поняття морського торговельного судна визначається в ст. 15 КТМ. Судна внутрішнього плавання, в тому числі й ті, що мають посвідчення на право виходу в море (ст. ЗО Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР [403]), до категорії морських не відносяться, і на них не поширюються правила Кодексу торговельного мореплавства про морську іпотеку (судна внутрішнього водного плавання можуть бути предметом іпотеки відповідно до Закону «Про іпотеку»). Предметом морської іпотеки може бути тільки судно, зареєстроване в Державному судновому реєстрі України, яке відповідно до ст. 28 КТМ посвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним прапором України (судновим патентом) або в Судновій книзі України, що посвідчується судновим квитком.