Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
12. Специфічне правило встановлюється частиною п’ятою ст. 18 Закону «Про іпотеку», відповідно до якого допускається одночасне укладення договору купівлі- продажу нерухомого майна і договору щодо передання цього майна в іпотеку, якщо іпотекою забезпечується повернення позики (кредиту), що надається для придбання цього майна.
13. Зазначення в ч. 1 ст. 584 ЦК на те, що в договорі застави визначається розмір зобов’язання, забезпеченого заставою, повторює в цій частині ст. 12 Закону «Про заставу» [64], що спричинила деякі утруднення при правозастосуванні. Частина друга ст. 7 Закону «Про іпотеку» встановлює, що у разі забезпечення заставою грошового зобов’язання його розмір має бути чітко визначений у грошовій сумі або шляхом «надання критеріїв, які дозволять встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов’язання». Слід дійти висновку про те, що саме такий зміст вкладається в зміст слів «розмір... зобов’язання, забезпеченого заставою», що вживаються в ст. 584 ЦК і ст. 12 Закону «Про заставу». Тому в іпотечному договорі необов’язково зазначати конкретну суму процентів чи пені, сплата якої забезпечується заставою. Посилання в іпотечному договорі на кредитний договір, що визначає критерії розрахунку розміру процентів та пені, є достатнім для висновку про те, що іпотечним договором належне визначено розмір забезпеченого іпотекою зобов’язання щодо сплати процентів і пені.
14. Зміст вимог, які забезпечуються іпотекою, визначається ст. 7 Закону «Про іпотеку» і відповідає ст. 589 ЦК. Додатково до ст. 589 ЦК до змісту вимог, що задовольняються за рахунок переданого в іпотеку майна, ст. 7 Закону «Про іпотеку» включає витрати заставодержателя на страхування предмета іпотеки, якщо обов’язок страхування було покладено іпотечним договором на заставодержателя.
Виходячи із розуміння основного зобов’язання як такого, яке забезпечене іпотекою, ст. 7 Закону «Про іпотеку» до складу основного зобов’язання відносить не тільки основну суму боргу, а і проценти, неустойку. До складу основного зобов’язання включається і будь-яке збільшення основної суми боргу, але тільки за умови, що це було прямо передбачено умовами договору, що є підставою зобов’язання, яке забезпечується іпотекою. Таке формулювання не дозволяє включати до змісту забезпеченого заставою зобов’язання суми індексації, що нараховуються відповідно до ст. 625 ЦК (навіть з урахуванням ч. 1 ст. 628 ЦК, яка до змісту договору включає і «умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства»). Але іпотечним договором може бути передбачене забезпечення іпотекою і таких вимог заставодержателя.
15. Стаття 8 Закону «Про іпотеку» [197] допускає покладення на заставодержателя обов’язку страхування предмета іпотеки, але, як правило, такий обов’язок несе заставодавець. У зв’язку з визнанням обов’язковості страхування предмета іпотеки перелік випадків обов’язкового страхування (частина перша ст. 35 Закону «Про страхування» [180]) доповнено зазначенням на обов’язкове страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.
16. Закон «Про іпотеку» вводить в нормативний оборот поняття пріоритету іпотекодержателів (це — переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно), вищого пріоритету (це — пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна) і нижчого пріоритету (це — пріоритет, встановлений пізніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна). Пріоритет іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих в установленому порядку прав чи вимог інших осіб виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом — у черговості їх державної реєстрації.
17. Стаття 18 Закону «Про іпотеку» встановлює перелік істотних умов іпотечного договору, до якого включаються, зокрема, дані про його учасників. Відсутність хоч би однієї із умов, що визначаються істотними, є підставою для визнання судом договору недійсним. Прямо зазначається на можливість оформлення іпотечного договору і договору, на підставі якого виникає зобов’язання, що забезпечується іпотекою, одним документом, який за формою та змістом повинен відповідати вимогам до обох договорів.