Життя, Всесвіт і все суще
- Автор: Адамс Дуглас Ноэль
- Серия: Путівник по Галактиці для космотуристів #3
- Язык: украинский
- Переводчик: Іван Яндола
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Життя, Всесвіт і все суще». Краткое содержание книги:
Проте, на жаль, коли ось-ось мали отримати довгожданий результат, Землю знищили кораблі вогонів, космічного племені, які розчищали шлях для прокладення гіперпросторової магістралі. Врятувалися тільки двоє землян. Артура Дента в останню мить урятував від загибелі його приятель Форд Префект, який, хоч і жив у англійському містечку Гілдфорд, але насправді був вихідцем з дальньої околиці Галактики. Завдяки суперздібностям Префекта їх підбирає космічний корабель «Золоте серце», в якому мандрує колишній президент Галактики Зафод Біблброкс разом із своєю супутницею, колишньою землянкою Трилліан. їм прислужує робот Марвін, меланхолік, що перебуває у стані хронічної депресії. Зазнавши багатьох карколомних пригод і побувавши в усіх кінцях Галактики, Артур Дент на машині часу попадає на Землю за два мільйони років до того, як вона буде знищена вогонами…
Найкращим способом зав'язати бійку з Гумогубими Крицепузиками зі Стрітераксу було просто народитися. Такі акти їм не подобалися і ображали їх. А коли Крицепузик ображався, то хтось на біду наражався. Вимотуючий триб життя, можете подумати ви, проте, вони, певно, були наділені невичерпною енергією. Найкращий спосіб спекатися Гумогубого Крицепузика — зачинити його одного в кімнаті, бо рано чи пізно він сам себе вколошкає.
Зрештою вони усвідомили, що цьому треба дати якусь раду, тож і прийняли закон, згідно з яким усяк, хто в ході виконання повсякденних службових обов'язків на Стрітеракса (поліцаї, охоронці, вчителі початкових класів і т. п.) щодень зобов'язані щонайменше сорок п'ять хвилин стусати чувал з картоплею, аби виплюснути надлишок агресії.
Деякий час це спрацьовувало добре, аж поки хтось із них дотеленькав, що розстрілювати чувал з картоплею набагато дійовіше і швидше.
Це викликало поновний ентузіазм до розстрілів всякої всячини, і вже через пару тижнів тільки й балачки було, що про нову велику війну.
Ще одним непересічним досягненням Гумогубих Крицепузиків зі Стрітераксу було те, що вони вперше в історії примудрилися шокувати комп'ютер.
То був настільки гігантський комп'ютер, що він міг розміститися тільки на далекій орбіті, називався він Гактар і до цих пір згадується як один із найпотужніших. То був перший комп'ютер, сконструйований на взірець живого мозку. Будь-яка клітина-комірка несла в собі модель цілого, що уможливило йому набути здатність до більш гнучкого й образного мислення і, як показали подальші події, бути шокованим також.
Гумогубі Крицепузики зі Стрітераксу вели свою чергову війну з Цупкими Щукотхориками з Онучкерії, та насолоджувалися цим менше, аніж бажано, бо їм усяк раз випадало повзати то по Бздюлівійських Радіаційних Болотах, то по Шугайських Вогненних горах і там вони почувалися не в своїй тарілці.
Тож коли до роздраю прилучилися Давучі Жабоколики з Джаджакістаку і змусили Крицепузиків відкрити другий фронт в Гамнуватих Печерах Карфраксу та Криго-Грозах Варленгутена, стрітеракці та стрітерачки вирішили, що хорошого потрошку, і наказали Гактару створити для них Абсолютну зброю.
— Що ви розумієте під терміном «Абсолютна зброя»? — запитав Гактар.
На що Гумогубі Крицепузики відповіли: «Погортай словник, йолопе!» — і знову кинулися в бій.
Таким чином Гактар створив Абсолютну зброю. То була маніпулюсінька бомба — простенький гіперпросторовий колектор, який в момент детонації має синхронно з'єднати ядро кожної великої зірки з ядрами всіх послідуючих більш-менш великих зірок, тим самим перетворюючи весь Усесвіт в одну гігантську гіперпросторову супернову зірку.
Коли ж Гумогубі Крицепузики спробували висадити в повітря один зі збройних складів Давучих Жабоколиків в одній із Гамнуватих Печер, вони страшенно вразилися, коли та штукенція не спрацювала, і виказали Гактару все, що про нього думали.
Гактар був шокований самою ідеєю.
Він спробував втовкмачити в їхні голови, що, замислившись над природою Абсолютної зброї, дійшов висновку: жоден з вірогідних наслідків невибуху бомби ніяк не гірший від вірогідних наслідків її вибуху, а тому взяв на себе сміливість вкрапити в програму бомби невеличкий ґандж і мав надію, що всі зацікавлені особи, тверезо поміркувавши, відчують…
Крицепузики висловили свою незгоду і розклали комп'ютер на атоми та розпорошили його по Галактиці.
Потім сіли, погомоніли і розтрощили і саму недоладну бомбу.
Після чого, зробивши невеличкий перепочинок лиш на те, щоб по-крутому відмантулити Цупких Щукотхориків з Онучкерії, а заодно і Давучих Жабоколиків з Джаджакістаку, вони винайшли новий спосіб висадити себе в повітря з усіма тельбухами, що викликало полегшене зітхання по всій Галактиці, а особливо у Щукотхориків та Жабоколиків. З полегшенням зітхнула і картопля.
Трилліан все це проглянула, а заодно і історію Кріккіту. В глибокій задумі вона вийшла із залу інформаційних ілюзій, якраз вчасно, щоб дізнатися, що й на цей раз вони прибули запізно.
Розділ 25
Уже в ту мить, коли зореліт «Корчмомат» матеріалізувався на вершині невисокої скелі, що стриміла на астероїді в милю діаметром, який самотньо звершував свій одвічний шлях на орбіті замкнутої зоряної системи Кріккіту, команда його усвідомила, що прибули вони якраз учасно, щоб стати свідками невідворотної історичної події.
Ба, їм навіть і на думку не спадало, що побачать аж цілих дві.