Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення

Як і юдаїзм, християнство, а згодом мусульманство, вийшло із семітських традицій. Ідеї Ісуса Христа, єврея за походженням, по його смерті переросли в потужну духовну течію – християнство. Християнська церква порвала з юдейськими синагогами наприкінці першого століття, і нова віра, що зародилася в маленькій єврейській секті в Палестині, поширилася на Північну Африку, Азію, Рим і Галію. Далі розвинулася в радикальний рух занепадаючої культури Римської імперії.

Перших християн дуже надихнули нестереотипні погляди Христа на соціальний порядок і стосунки між статями. Згідно з ідеями християнства, кожна людина має душу і власне сумління. Відтак кожен наділений правом на особисту свободу і рівність. У цих поглядах закладений корінь, з якого далі розвинулося західне ліберальне суспільство з демократичними фундаментальними правами для кожного. Жінки мали функції в церкві, де вони проповідували стільки ж, скільки і вільні чоловіки, – винятковий розвиток в контексті суміжних культур і релігій, які, як відомо, були недружніми стосовно жінок.

Коли церква перетворилася на міцний інститут, перевагу здобули ортодоксальні та патріархальні цінності200. Християнство потрапило під вплив філософів класичної Античності. Під впливом грецьких уявлень про відносини між статями клерикальна влада робила все можливе, щоб максимально применшити роль жінок. Контроль над манерою одягання та зовнішнім виглядом слугував одним із засобів досягнення мети. Загострення опозиції між добром і злом, як і поміж душею та тілом, призвело до того, що тіло дедалі частіше вважали згубою для душі. У результаті зросла увага і наголос на доброчесності та добрих манерах. Аби зрозуміти правила одягання часів раннього християнства, необхідно пізнати візії сексуальності в першому столітті нашої ери, трансформовані в правила одягання. І християнські, і нехристиянські письменники пізньої Античності намагалися допомогти публіці усвідомити сигнали, виражені одягом у громадському просторі.