Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення
- Автор: Схіппер Мінеке
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-18-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів.
У сувоях Мертвого моря, прадавніх писаннях, знайдених у печерах Кумрану 1995 року, наведені жорсткі правила одягання. Їх сформулювали ессени, що належали до аскетичної юдейської секти жителів пустелі.
Того, хто розгулює голим серед ближніх своїх без стороннього примусу, карають на шість місяців… той, у кого з-поміж одежі виглядає статевий член чи просто видніється крізь діри, так, ніби чоловік роздягнений, відбуває покарання на тридцять днів176.
В юдейських приписах виразно проглядається страх перед «наготою». Ключова ідея полягала в тому, що це була група праведників, а сперма – щось нечисте. Отож оголених чоловічих геніталій треба уникати. Можливо, страх перед гомосексуалізмом чи інцестом так само слугували причинами такої серйозної дисципліни. Сакральні діяння в юдейській традиції зовсім несумісні з чоловічою оголеністю, що дорівнює неприкритим інтимним місцям. У текстах і рабинів, і не рабинських авторів часів пізньої Античності (бл. 70–500 рр.) детально викладено всі можливі заповіді та заборони на цій території, включно із забороною молитися або читати Тору оголеним тощо. Застати когось зненацька голим – означало опинитися в дуже незручній ситуації. Той, хто оголювався, ризикував власним соціальним статусом, а для рабинів наготу символізував неприкритий пеніс. Чоловік, що наважився оголитися, щонайменше ставав посміховиськом, а в найгіршому разі – втрачав респектабельність.
Оголені чоловічі геніталії сприймаються як брак поваги до Господа. Ставлення чоловіка до вищого над собою в суспільстві – очевидна паралель до образу величного Бога, який не показується навіть своїм вірним створінням. Підлеглі повинні поважати старших над собою, яких ніхто голими не бачив. Уздріти наставника оголеним в очах євреїв означало приниження для самого об’єкта й жахіття для того, хто стоїть нижче за рангом. Лідери, верховні служителі, батьки, тесті, свекри вважали, що втратять владу, коли раптом той, хто стоїть нижче, або їхні власні діти несподівано побачать їх голими177.
Геніталії батька уособлюють приховані статеві привілеї та владу. Біблійна історія про Хама демонструє нам, що може трапитися, коли син побачить батькове інтимне місце. Хам розглядав свого батька Ноя, що лежав голий і п’яний у наметі, ще й насміхався з нього. Можливо, виявив він зморщений член замість могутнього фалоса, що постав у його уяві? Чи міг Хам тепер ідентифікувати себе з батьком і загалом патріархальним ладом? Інші сини Ноя наразі віддалилися від брата свого, утвердивши власну лояльність до системи, а на Хамового сина, Ханаана, наклали прокляття178.
В юдейському писанні патріарха рабі Ієхуду за його скромність називають «наш святий рабин», «бо він ніколи навіть не дивився на власний пеніс» (а в обговоренні цієї ж традиції згадувалося, що патріарх взагалі не торкався свого інтимного місця). Інший рабин, на ім’я Єлеазар, отримав попередження: чоловік, що споглядає свій пеніс, урешті-решт перетвориться на імпотента179. Промови такого штибу аж ніяк не полегшували життя ревним вірянам. На відміну від інших культур, які толерували покривання пеніса і головки, юдейська традиція розцінювала маскування під одежею статевого члена як Богом дану настанову. Цей припис слугував для того, щоб підтримувати наявний порядок. Радикально інші юдейські напучування щодо жіночої наготи підтверджували той самий ієрархічний лад180.
Жіночої плоті з долоню
У біблійному контексті, особливо в П’ятикнижжі Мойсея – перших п’яти книгах Святого Письма – голизна erwah стосується лише оголених геніталій, проте пізніші коментарі рабинів і настанови настільки розширили значення erwah у разі жінок, що врешті-решт це поняття звели до потреби покривати «жіночу шкіру навіть розміром із долоню». Задля безпеки чоловіки-ортодокси були (та й досі є) переконані в тому, що не можна дивитися на роздягнених жінок у будь-якій ситуації. Інакше кажучи, жіночу оголеність слід розглядати як чоловічу спокусу, ця нагота рідко має бодай щось спільне зі святістю.
Рабини, не кажучи жодного слова у бік чоловіків, що постають у голому вигляді перед жінками, обґрунтовують свої заклики не дивитися на жіночу наготу тим, що поява оголеної жінки перед чоловіком тотожна її безчестю181.
Ідея, згідно з якою видима частина тіла завбільшки з долоню сексуально збуджує чоловіків, набула значущості в перші два століття нашої ери. Рабини припускали, що обов’язкове покривання жіночого тіла притишить чоловіче бажання, утім певні в цьому не були. Відтак чоловіки «під час молитви не могли звертати уваги на жіночі голоси, волосся, ноги й, зрозуміло, на їхні… мізинці»182. Власний неконтрольований erwah чоловіки переживали як вину перед Богом, але відповідальність за цю загрозливу безконтрольність завжди мусили нести жінки.