Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури
Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури

Электронная книга - «Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури». Краткое содержание книги:

У монографії розгорнуто авторський проект психоісторії української літератури. Вперше поєднано символічну теорію класичного психоаналізу, що приховує у собі код національної державності, з практикою новітньої української літератури, яка у своїх пророчих текстах моделює код української державності. Зіставлено аристократичний проект української літератури, де утверджується код національної державності, з маргінальними, в яких він руйнується. Основою дослідження є розрізнення імперського і національного суб'єктів у психоісторії літератури, що проявляється на психологічному, мовному, світоглядному і релігійному рівнях.
Адресована теоретикам та історикам літератури, літературним критикам, викладачам світової та української літератур, аспірантам, студентам, учителям-філологам. Прислужиться всім, хто цікавиться психоаналітичною інтерпретацією літературних текстів.
* * *
Серія «Монограф»
Не шукайте цього терміна у словниках.
Монограф — це людина, яка невгамовно докопується до світоглядної і наукової істини, небуденно мислить, неординарна у слові, провокує своїми текстами до дискусій і альтернативних досліджень, усвідомлюючи, що право на пошук істини передбачає і право на помилку. Стараннями таких людей твориться писемність людства — єдине, що залишається поза часом.
«Академвидав» сподівається сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції. Для цього започатковано видавничий проект «Монограф», покликаний об'єднати авторів наукових праць, які ґрунтовно, сміливо і полемічно досліджують актуальні для сучасності і майбутнього проблеми.
1 ... 49 50 51 52 53 54 55 56 57 ... 288
Перейти на страницу:

На відміну від абстрагованого російсько-імперського романтизму український романтизм народжується в атмосфері реального поневоленого світу. Це позначається на інтерпретації образу Мадонни як святої покритки, яка вивершувала українську єдність романтичного і реалістичного синівського бачення. Тобто, якщо у Пушкіна йдеться про еротичне вбивство реальної жінки заради нарцистичного самолюбування, то у Шевченка — про любовне «пониження» Богоматері до емпіричної української реальності. Проти кастраційної логіки імперського християнського міфу, що анулює тіло, Шевченко отілеснює Богоматір, витлумачуючи її в контексті жіночих доль українського світу.

На відміну від російських поетів романтиків, нарцистично спрямованих у своїй любовній ліриці до власних об’єктних ідентифікацій (внаслідок перетворення сексуального об’єкт-лібідо на нарцистичне лібідо), в українського реалістичного романтика, яким є Т. Шевченко, переживається піднесена любов до Матері на основі бачення реалістичної жіночості як української несвідомості, глибинно потенційної у своєму розвитку, здатної відроджувати не лише національну, а й загальнолюдську мужність. Репараційне бажання Шевченка полягає у прагненні «запліднити» українське несвідоме материнське тіло національною свідомістю. Символічне посланіє «Марія» (1859) звернене до батьківського духу Богоматері, який творить її «святою силою усіх святих», а позбавлені його сини-апостоли стають душеубогими братами, які забувають про материнське страждання:

Талан твій латаний, небого! Брати Його, ученики, Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались, потім розійшлись, І Ти їх мусила збирати… Отож вони якось зійшлись Вночі круг Тебе сумовати. І Ти, великая в женах! І їх униніє і страх Розвіяла, мов ту полову, Своїм святим огненним словом! Ти дух святий свій пронесла В їх душі вбогії! Хвала! І похвала Тобі, Маріє! Мужі воспрянули святиє. По всьому світу розійшлись, І іменем Твойого сина, Твоєї скорбної дитини, Любов і правду рознесли По всьому світу. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур’яні Умерла з голоду. Амінь[291].

Батьківська реалістичність погляду Шевченка на материнський світ контрастує з ідеалізацією, притаманною погляду тих романтиків, які перебувають в ерогенному полоні інфантильної синівської ілюзії. Пояснюючи реалістичне олюднення Богоматері у поемі «Марія» Т. Шевченка, Є. Маланюк правомірно доводив, що на противагу російському «православному язичеству», яке видає себе за християнство, тут відроджується «українське християнство, суміш східного богонатхнення і західного раціоналізму»[292].

вернуться

291

Шевченко Т. Марія // Т. Шевченко. Повне зібрання творів: У 12 т. К., 2003. — Т. 2. — С. 328.

вернуться

292

Маланюк Є. Буряне поліття // Є. Маланюк. Книга спостережень. — К., 1995. — С. 14.

1 ... 49 50 51 52 53 54 55 56 57 ... 288
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)