Третій рівень. Короткі історії
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Нора-Друк
- ISBN: 978-966-688-048-5
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Третій рівень. Короткі історії». Краткое содержание книги:
«Третій рівень» — перша і єдина збірка короткої гостросюжетної прози Андрія Кокотюхи. Тут всі форми кримінальної прози: від класичного детективу до трилера, від шахрайської історії до іронічної новели. А шанувальники детективу історичного дізнаються, хто ж насправді убив легендарного Олексу Довбуша.
— Є інша шведська музика, — сказала жінка, — якщо тобі ця не подобається.
— Все нормально! — Кирило виставив руки перед собою на знак, аби Швеція заспокоїлася. — Ти краще скажи, а ось шведська сім’я передбачена, входить у, гм, послугу? Є пропозиція?
— По-перше, — мовила вона з інтонаціями шкільної класної дами, — міфи про шведську сім’ю як таку собі обитель розпусти в нас сильно перебільшені. Так, шведські чоловіки можуть за погодженням із дружинами чи подругами зустрічатися з іншими жінками, навіть лишатись у них на ніч. До речі, шведські жінки теж можуть займатися сексом не лише в подружніх ліжках, якщо їхні чоловіки не проти. А, по-друге, якщо клієнт хоче втілити в життя такий міф, нема нічого неможливого. — Швеція підійшла до дзеркальної стіни шафи. — Ось, бач, тепер нас двоє.
Кирило зиркнув на відображення.
— Ну, це вже аж зовсім фантазії…
— Коли ти серйозно, можу викликати подругу.
— Теж Швеція?
— Швеція — одна, — вона багатозначно піднесла пальця догори. — Подругу ж можеш називати, як тобі заманеться. І оту легендарну шведську сім’ю ми тобі відтворимо так, як ти того захочеш. Підеш у душ?
Власне, це було не запитання — пропозиція. Маючи чималий досвід ходіння по повіях-індивідуалках, Кирило прекрасно знав, що вони дбають як про особисту гігієну, так і про гігієну клієнтів, випадкових незнайомих чужих чоловіків. Отримавши чистого рушника, тут же роздягнувся, зовсім нічого не відчуваючи до жінки, з якою познайомився лише хвилин п’ятнадцять тому, зник у ванній кімнаті, швидко сполоснувся теплою водою, обгорнувся використаним рушником і повернувся до кімнати.
Грала «АВВА». Жінка, що називала себе Швецією, далі стояла одягнена поруч із ліжком, яке навіть не було ще розстелене.
— Так, а… — Кирило затнувся. — Якісь проблеми? Чи це теж частина програми?
— Нема особливої програми, — знизала плечима жінка. — Просто я подумала, ти захочеш подивитись, як я роздягаюсь. Як знімаю оце, — вона посмикала руками за краї спідниці. — Або сам схочеш роздягти мене…
— Ага! — зрозумів візитер, після цих слів подивившись на Швецію по-новому. — Слухай, непогана ідея! Стриптиз під «АВВА», шведський стриптиз, вірно?
— Все, як у Швеції. Високі стандарти, — вкотре повторила жінка і повільно почала піднімати поділ спідниці.
Під нею не виявилося панчіх.
Ноги в жінки були стрункі та міцні, хоча, як на Кирилів смак, дещо повнуваті. Зараз він несподівано для себе переживав нові відчуття: сучасні дівчата й жінки на вулицях, особливо — тепер, улітку, коли спека, довгих спідниць не носять. Подібні фасони Кирило вважав старомодними. Ну, а дівчатка, з якими він до цього мав справу, завжди зустрічали його або в дуже коротких спідничках, або взагалі — в самій білизні та панчохах у сітку, таке видовище його заводило. Проте тут, зараз, коли жінка звільнялася від одягу, та ще й такого незвичного, речі знімала одна по одній, Кирило збудився, як ніколи раніше. Стримуватися більше не хотілося, та Швеція впевненим мовчазним жестом дала зрозуміти — ще слід потерпіти, почекати, вони тут самі, і те, заради чого чоловік прийшов, таки станеться.
Неквапом роздягнувшись під музику, стоячи посеред купи одягу, жінка, лишившись у самій білизні та розпустивши волосся, раптом зупинилася:
— Давай відразу розрахуємося. Такий порядок.
— Знаю я порядок, — стрепенувся Кирило. — Скільки? А, так, так…
Швеція посміхнулася, тепер уже — ширше. Вираз її обличчя якось непомітно змінився, і щось у цих змінах Кирилові не сподобалось.
— Ти чого?
— Нічого. Дивлюся, звідки ти гроші діставатимеш.
— 3 гаманця. Гаманець у барсетці, барсетка ось, на тумбочці.
— Вона маленька.
— Хто?
— Барсетка твоя. Там не вміститься стільки грошей.
— Скільки — «стільки»?
— А ти мені сам це скажеш, дорогий, — Швеція підійшла до тумбочки, вимкнула музику, тоді перемістилася до шафи, взяла звідти легенький халат, вдягнула, туго затягнула пасок. — Не зрозумів? Сам скажи, скільки заплатиш за відео.
— За яке відео? — Кирило враз похолов.