Попід Кичерами та над потоком

А вертаючися на подвір’я, оглядав стару стайню, крутив головою і думав:

— Треба братись негайно за будову нової стайні. До зими корова мусить дістати стайню. Оця шіпчина з дощок, між дві руки вложиш, у ній не визимує худобина.

Оглядав трохи цього матеріялу, що вспів собі підготовити, підкручуючи вуси, обмацував, обдивляв, розмірював, застановлявся.

Вечорами сидів, розчитувався у будівельному підручнику й креслив плян нової стайні. А вранці закликав Миколая Когута й заявив:

— Я вас казав покликати, Миколайку, бо хочу з вами нарадитись, як би будувати стайню.

— Ба, стайні пану треба, то нема що, корова в цій не визимує.

— Та певне, що треба, я то й сам знаю. Тому й побалакаймо та обміркуймо, де ставити та й кілько якого матеріялу треба.

Йшли по городі та й обмірковували. Повище старої шіпчини витичили місце, забили там два пальки, а потім Старий Пан, як казали люди «андзімір» вимірював сталевою лентою і записував у книжечці числа, а Миколай заглядав туди з повагою, і повільно думаючи й повільно та розсудливо говорячи. Плян, що його накреслив господар, не дуже подобався майстрові.

— Та то хату якусь хочут пан ставити, то не стайня.

— Та воно, знаєте виглядає як хата, бо ви привикли, що худоба не має гарного приміщення. А, от, за кордоном ставлять худобі ясні великі стайні, з гарними підлогами, навіть з печами й різними новітніми урядженнями для чистоти й здоров’я. Навіть насвітлюють там худобу такими лямпами, щоб краще зимувала, а я десь читав, що й радіо заводять у стайнях.

Микола слухав, спльовував густо, покурюючи, і міркував:

— Та тото всьо у панів не як у людий. А у ґаздів інакше: хата й стайня під одним дахом і тепліше й безпечніше худобі й челідинови.

До того трохи матеріялу, що був на подвір’ї дораховували дошки й ошварі, що будуть з тих трьох буків, що в осені пан закупив у Бринівці та звіз. Тільки треба поїхати на тартак і порізати. Та й на тартаці докупити ще дощок до шалювання і лат. На дах треба купити матеріял. Його знову має Кость Чубан, готовий на оборі, бо «му ся залишив» від будови. Тільки сторгувати й звезти. А стара дахівка є, частину даху хіба нею покрити, а решту ґонтами.

А потім устійнили час, кількість робітників і торгувались про ціну. Миколай перебирав на себе тільки керму роботою та виконання плянів, а господар мав сам дбати про матеріял, робітника й його прохарчування. Зате Миколай кермуватиме робітниками й виконувати роботу будівничого. Коли вже договорилися, Миколая погостили чаєм та білим хлібом з маслом і розпрощались з ним, встановивши реченець початку будови.

Вечером Старий Пан розпоряджував:

— Но, будуємо стайню. Ти, Ганю, залишишся завтра вдома, а нас обох з Ільком виправиш раненько на тартак у Турку. Приготуй нам їду на цілий день. А ти, Єлю, бігай, сину, в село та й замов мені три пари коней на тоті буки, що під шопою. І най так ладяться, щоб могли назад забрати матеріял.