Втомлені гори

ТІЛЬКИ КОХАЙ! Один працює, аби жить, А другий – світом щоб крутить, А третій – щоб людей душить, Четвертий – щоб пісні творить, А я працюю, щоб любить, І світ наш ще кращим зробить, І щоб кохані любі очі Міг цілувать, коли захочу, І міг тулитися всю ніч До грудоньок твоїх, до пліч. Й мені не треба інший рай, Тільки – кохай мене, кохай! 12.6.1990 р. ВМАЗАНИЙ Цілий день всіх допікає Самодур наш вмазаний: –Знаю я, що неправий, Та робіть, як сказано! 5.6.1990 р. НОВІ ЕРУДИТИ Буть нормальним в нас – Це бути ненормальним. Бути скромним – просто маячня, Бо якщо ти будеш ідеальним, То тебе засвище і свиня. В нас, немов, не люди, а, бандити: Там пограбування, там розбій! І це в нас – в країні ерудитів, Де почався за корито бій. Знову будуть автокатастрофи. Ерудит, на те він ерудит, Знову в нас почнуться нові бойні – На арену проситься бандит. А що нам лишається робити? Тут уже не допоможе крик, Тут – або підняти треба руки, Або треба братися за штик. Бути патріотом – це похвально, Та без діла все це – тріпотня. Піднімайсь, народе, на свій захист Проти проходимців, проти зла. Я не закликаю до погромів, Я не закликаю до війни, Просто, не дать змоги новій банді, Щоб глумились над людьми вони. А людина, в чім та винувата? Може, що довірлива така? Жаль мені ті личики кирпаті, Що підуть за бакси під кнура. То ж і розкошують проходимці, А народ затурканий – мовчить. Наша справа, чесні українці, Наш народ сьогодні – розбудить! 21.8.2001 р. ОДНІ ЖЛОБИ Одні жлоби. Про що і з ким гутарить? При виді їх, ну як тут не затарить? 7.2.2002 р. ЖИРНІ КОТИ Були колись люди як люди І друзями звались вони, Жили собі дружньо в Союзі, Сьогодні уже це – пани. Ні в кого ні їсти, ні пити, Ледь зводять з кінцями кінці, Зате на базарах – що хочеш, Було б тільки в вас в гаманці! О,Боже! Що сталось із світом? О, Боже! Що сталось з людьми? Куди ж це поділися друзі, І звідки взялися пани? Куди не поткнись – всюду війни, Кого не послухай – біда, Зникають корівоньки дійні І люди кудись без сліда. Десь зникли вже "друг" і "товариш", Сьогодні це вже – бізнесмен, Вже кожний поперся в артисти, Став модним бандит і спортсмен. А бідний, щоб вижить хоч якось, Тягне на базар сумочки, Бо треба дитинці купити Хоча би якісь повзунки. Бо діти осліпли від щастя, А в хаті, хоч діжку коти... Зате депутати "народні"– На мерсах, як жирні коти. 30.12.1993 р.- 2003 р. НОВІ УКРАЇНЦІ Появились на Вкраїні Нові українці, Голова яких із баксів, А душа з червінців. І їм байдуже із кого Ті червінці дерти, Головне, було б що вмазать Та куди "ніс"... вперти. 24.8.1997 р. ВІРЮ І НАДІЮСЬ! Хочу буть я сам собою І робити, що роблю, Цілуватися з тобою, Як по вулиці іду. Хочу буть я сам собою І веселим, і сумним, Щоб ніхто не біг за мною, Як кільцем пускаю дим. Хочу бути сам собою І співать свої пісні, Й не боятись, що трубою Хтось огріє по башці. Хочу я таку хатинку Щоб у ній усе було, І щоб, як наступить вечір, В ній збиралось все село. Хочу, щоб мої онуки Не блукали по світах, Де горили і гадюки На людей наводять жах. Хочу, щоб моя дружина Не шукала день кефір, І могла те, що захоче, Все сказати у ефір. Щоб у чергах не стояла Десь за килимом весь день, І щоб ми могли забути, Що на світі є мігрень. Хочу, рідна моя Ненько, Щоб ти матір’ю була І не лише для бандитів, А й для всіх з мого села. Бо уже усі від тебе, Як від мачухи біжать, Щоб не бачить і не чути Як бандити реготять. А в Верховній засідають, Скільки літ вже верещать, Й стільки всього обіцяють, Що й незнаєм, де дівать! 22.11.1990 р. НА УЗБІЧЧІ ЖИТТЯ