Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)
- Автор:
- Год: 1921
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)». Краткое содержание книги:
В Отинії арештовано: полк. Олекс. Гаванського, залізничника Онуфрія Луценка, хор. У. C. С. Михайла Кіндрацького, Каспра Сільського, господ. ПосиФа Клю-ченка, субекта ИосиФа ІІалагняка. Всіх їх арештовано дня 22 липня в ночі. Причина арештування невідома.— Без переслухання інтерновано їх на Ялівци.
В Дрогобичи арештовано Володимира Шипайла,
б. старш. української армії; Івана Семянчука арештовано в часі, коли він переїздив в службі через Чернів п. Рогатин.
В Перегінськуп. Долина, Миколу Кулика, повернувшого з Канади, арештовано за те, що він мав кана-дійські українські книжки.
Василя Кінаха з Пархача, п. Сокаль арештовано під закидом большевицької агітації.
Дня 18. липня арештовано в Тернополі Юліяна Янківського, Володимира Букшованого, Авґуста Бутримо-вича, Данила Кінаша і Осипа Соложинського; їх перевезено до Золочева, звідки дня 7. серпня відставлено до полевого суду Д. 0. Ґ.
На Левандівці коло Львова арештовано вернувших з України Берктравма і Піцікевича та вивезено їх на захід.
На Клепарові коло Львова арештовано 4. с. м. Івана Кінаша.
В селі Куровичах, пов. Перемишлннп, арештовано Дениса Стоцького.
Дня 22. липня в Тернополі польські власти арештували около ЗО осіб з поміж українського громадянства, між ними дві панни Никлівні з мамою і студента університету Адама Гарасимовича, котрого в додатку заковано в кайдани.
Дня 24. липня арештовано о. Івана Заяця з Тули-голов пов. Судова Вишня і перевезено на Яловець.
В перших днях серння арештовано Михайла Луцького з Янчина, батька сотника війск армії Павленка Остана Луцького, мимо сего, що син як сотник Генерального штабу армії Павленка був приділений до Генеральної команди 6. польської армії і там тішився повним довірем, а в польських часописях поміщував інтервіі, пропагуючі польсько-українську згоду.
Після відвороту большевиків арештували Поляки у Станиславові д 9. вересня зал. ур. Загайкевича, о. Целе-вича, студ. Паньчака, котляра Нестерюка, Шпора і Урив-ського. Арештовані му сіни бігти за повозкою, що везла жандармів, а хто приостановився, сего підганяли буками. До Нестерюка крикнули: тікай! і він пустився тікати. Вистрілом вбили його і над трупом ще покепковували.
Так само почалася нагінка на Українців після відвороту большевиків і у Заліщиках. У. Горож. Комітет у Львові отримав від визначного укр. діяча в Заллциках виказ арештованих з сего міста і околиці і сей виказ подає слідуючі імена:
Таню Димбіцьку арештовано вечером в тім, в чім була в хаті; зимною ночею відставлено її пішком до Дзвиняча, звідти до Чорткова, де її звільнено.
Судового ОФІціяла із Тлустого Шпікулу і поборцю Камінського держано 3 дні у маленькій кімнаті, не подано йому ані ложки страви, і не дозволено нічо купити.
Дра. волинського арештовано вечером і уміщено у передсінку маґістрацьких виходвів; не було там де рушитись, вікна не було; доперва третього дня на просьбу дітей перенесено його до жидівських пивниць.
Др. Долинськпй в арештах вахоруєав, та власти, хоч їх про се діти його звідомили, не зробили нічого, і доперва 8. дня візвано його до протоколу; а коли він заявив, що не може йти, комісар прийшов на переслу-хання до арешту. Та хоч побачив на свої очі лежачого хорого, не зробив нічого, в ціли помочі хорому.
0. Чорнодолю пароха з Заліщик, арештовано вечером перед „Покровом 11р. Д. M“ у храмове свято в иа-рохії і перед відпустом у церкві. Із Заліщик вивезено його в неділю до Львова.
Дра Бараника держать в арештах у Заліщиках дві неділі без переслухання, бо як сказав оден урядник „матеріял допєро зберайон“.
Учителя Цалинюка тримали без переслухання у передсінку маґістрацьких виходків і не хотіли випустити навіть на коридор.
Коли о. Чорнодолю виводили з міста, на залізниці зібралися сотки парохіян, thchvhhch до арештованого і з плачем прощалися з ним. Комісар поліції, бачучи таку величаву українську маніфестацію, позеленів зі злости
— кидався до зібраних, кричав, розганяв — але се ні
чо не помагало. У всіх на очах були слези. При від'їзді нарох підніс руку та поблагословив своє стадо — і люде прибиті, сумні, але підбадьорені вернули домів.
В Тлустім (заліщ. пов.) арештовано начальника суду Боцюркова і він у тюрмі в Чорткові| як виходить з листа його жінки, по кілька днів не діставав їди і мусів спати на голій землі в кімнаті без вікон.
Д. 15, 16. і 17. жовтня відставлено 8 Тернополя до полевого суду у Львові 10 селян з Купчинець.
Арештованого ще в червні 1919 р. ИосиФа Ґнипа 8 Жорниськ (пов. Городок) судив львівський суд аж в лютім (2—21) 1920 р. і після переслухання біля 100 свідків засуджено його на півтора року вязниці. Врешті на відклик його випущено на волю 24. жовтня 1920 р.