Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Тут саме час для застереження. Я не кажу, що в нас у Фінляндії тепер усього достатньо. Я був готовий до такого висновку. Твердження хибне. У нас достатній рівень життя. Але нам є куди прагнути. Догляд за старими і дитячі садки потребують грошей. Наукові досліди вимагають усе більше і більше ресурсів. Грошей завжди потрібно більше, хоча, маючи почуття міри, ніхто не вимагатиме вищого рівня життя у Фінляндії. Рівень життя є товаром.

Чого ж у такому разі буде в міру бажати? Питання вкрай складне, якщо розглянути його дещо глибше. Заковика насправді в тім, аби дати визначення середньому класові. Середній клас, виходячи з цього, є мірою пристойності та помірності. Його представники — саме ті, хто насолоджується високим рівнем життя і вірить у своє щастя. Вони хочуть у міру, тобто не хочуть над міру і не стають через це нещасними. Щастя — коли не хочеш вийти зі стану, в якому перебуваєш. А середній клас країни з високим рівнем життя отримує те, чого в міру можна бажати. Лише ті, хто бажає над міру, — нещасні, і вони самі в цьому винні. Ніхто не співчуває тим, хто нещасний через власну непомірність. Суспільство не можна побудувати згідно з їхніми бажаннями. Їм нічого не досить, і ситуація заходить у глухий кут. Лише тих, хто бажає в міру, вислуховують, і лише вони щасливі.

Я пропоную такий список товарів для середнього класу. В ролі засобу пересування підійде авто. Його має бути настільки дешево придбати й утримувати, аби це було доступним для людини, яка вдовольняється середньою зарплатою, або принаймні для сім’ї, де таких зарплат дві. Це одна із проблем рівня життя Фінляндії. Авта надто дорогі через податок на них. Після війни потрібно було обмежити відтік валюти й угамувати запал щодо імпорту нових авт. Ця підстава для оподаткування вже давно зникла. З’явилися нові: транспорт забруднює і вбиває, дороги потрібно будувати й утримувати в робочому стані і так далі, їм немає кінця-краю — судіть самі, кому хочеться.

Також потрібен дах над головою. Там має бути туалет, колонка і кімната, найліпше на вулиці Ліісанкату біля магазину з трунами Матті Макконена[35]. Квартира має опалюватись або принаймні має бути забезпечена така можливість. У кожного жильця має бути своя кімната, кухня має бути обладнана технікою. Кондиціювання, під чим я маю на увазі охолодження в літню спеку, от-от з’явиться. Воно необхідне немовлятам і літнім людям, бо власна теплорегуляція їхніх тіл дещо неврегульована. Квартира має бути чистою і звукоізольованою. Стіни не можуть обвалюватися всередину. Фінський погляд на житло не обов’язково відповідає всім цим критеріям. Квартири надто тісні. В ім’я помірності їхню площу краще розширити. Квартири до того ж дорогі, особ­ливо у Гельсінкі.