Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає
- Автор: Айраксинен Тимо
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-66-3
- Переводчик: Ірина Малевич
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає». Краткое содержание книги:
Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.
Рухатися важливо з погляду здоров’я. Кожного дня потрібно ходити чи бігати. Рекомендовані променад, пробіжка, плавання, їзда на велосипеді та ходьба з палками. Молодь катається на роликах і займається іншими приємнощами. Тренажерний зал весело відвідувати, але якщо там пропонують купувати й уживати стероїди й інші речовини для покращення фізичної форми, на таку пропозицію приставати не слід. Такі речовини — підступ диявола, і з ними тобі пряма дорога в пекло. Якщо маєш схильність до суперництва і хочеш покращити свою витривалість, роби це природним способом. Більші диски на штангу, цього достатньо. У будь-якому разі фізкультура важлива. Не можна довго нидіти перед екраном телевізора, навіть переглядаючи спортивні передачі. Краще самому займатися фізкультурою, ніж дивитись, як це роблять інші.
Якщо вже підчепив хворобу — а це рано чи пізно стається з кожним, — необхідно пам’ятати такі настанови. Люди, які здорові і які ведуть здоровий спосіб життя, не хочуть, аби їм нагадували про хвороби. Хворому слід поважати прагнення здорового вести якісне життя і контролювати його і сходити зі сцени здорового життя. Якщо виявлено рак, про це нікому не можна казати, бо це приголомшить і зіпсує життя близьких. Ми ж не хочемо погіршувати якість життя іншого. Тому потрібно відійти і зосередитися на покращенні якості свого життя, що, безсумнівно, можливе і для хворого теж. Якщо ти в лікарні, не варто чекати візиту давніх друзів, лікарня пригнічує будь-кого, окрім тих, хто там працює, що має згубний вплив на якість життя. Найкраще лишити старих друзів і родичів у спокої і дати їм жити своїм життям. Вони вдячні за те, що ти не нагадуєш їм про себе. Вони тебе не кидають. Вони, звісно, пам’ятають і вітаються, якщо ще бачать, але вони хочуть залишатися в спокої. Життя хворого ніяк не стосується якості життя здорового. Це базова настанова щодо етики хворого. Лікарня й інші подібні установи існують саме тому, що хворому не годиться дратувати здорових.
Особливо проблемні психічні розлади. Якщо зовсім зійдеш з глузду, опинишся у психлікарні. Таких ізолювали у місті Вааса округу Південної Остроботнії. Кожен знав, що означає потрапити у це місце. У Ваасі є й інша тюремна психлікарня у Старій Ваасі, але вона настільки засекречена, що видно самі лише мури. У будь-якому разі справжнє божевілля легко завважити. Це хвороба, і її лікують у лікарні лікарськими засобами. Але всі інші форми божевілля також проблематичні.
Є божевільні, напівбожевільні та на чверть божевільні. На чверть божевільні бувають двох видів: ті, які усвідомлюють, що вони божевільні, і ті, які не усвідомлюють. Перші становлять загрозу для самих себе, останні — для інших. Утім, потрібно пам’ятати, що більшість людей божевільні принаймні на чверть. Ті, які стверджують, що це не так, якраз і належать до тієї категорії, яка завдає клопотів іншим. Ті, які визнають себе божевільними, самі від цього страждають, але не заважають іншим. Цілковито незавадних божевільних немає в принципі, про це слід пам’ятати.
Рекомендовано не знати, що ти божевільний, адже тоді простіше бути щасливим. Той, хто знає про своє божевілля, зазвичай через нього нещасний. Знати, що божевільний, невесело. Деякі щасливі знають, що божевільні, саме через те, що щасливі. Тому вони нестерпні, але їх складно позбутися.
Сучасній медицині відомий лише один вид божевілля на чверть — депресія. Яка депресивна думка, що божевільний може жити лише одним способом — в депресії. Що може бути більш депресивним? Саме усвідомлення цього уже вганяє в депресію, принаймні мене самого. Втім, від депресії є такі хороші ліки, що нікому не потрібно від неї страждати. Не забувайте також, що старий добрий курс лікування алкоголізму лише вганяє у ще більшу депресію. Коли визнаєш, що у тебе похмілля, немає грошей і ти старий алкоголік, у якого розкриті кутики очей і присмак крові в роті зранку, це, звісно, пригнічує. Той, хто випиває весь час потроху, знову ж таки страждає, бо дози надто маленькі та нездатні як належить затуманити мозок.