Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Людина бажає більшого, ніж необхідне. Дивовижно, але факт. Певно, що необхідного не досить. Тут ми повертаємося до розуміння щастя. Людина вміє думати і таким чином уявляти. Їй бачиться кращий світ, у якому приємніше, легше, безпечніше і розкішніше жити. Інакше кажучи, вона мріє про щастя і країну, де воно панує. Уявіть людину, яка живе біля струмка сама-самісінька. У струмку біжить чиста вода, свіже повітря наповнює легені. У струмку живе їстівна риба. Але от стається катастрофа. Вище за течією будують завод з виробництва картоплі фрі. Завод миє картоплю, чистить і варить її і, врешті, виливає помиї у струмок. Сморід від заводу забруднює повітря, відходи — воду, що своєю чергою відганяє риб і птахів. Людина прокидається. Вона усвідомлює, що попередня ситуація була кращою за нинішню. Вона обдумує повернення до попереднього кращого світу. Вона вміє порівнювати світи між собою. Тому вона здатна уявити кращий світ. Звідси немає більше шляху назад до райської невинності.

Уява уже встигла зіпсувати людину. Їй потрібна чиста вода. Раніше їй просто хотілось води. Води можна було набрати зі струмка. Людина починає сумувати за чистим і свіжим повіт­рям. І їжа могла б бути кращою, ніж теперішній бульйон з коренеплодів. Яка риба найкраща? Та, яку впіймав. Людський мозок гарячково працює. Одна думка змінює іншу. Картинки в уяві стають все більш кольористими. Діяльність кличе. Щось потрібно робити. Вода повинна бути чистою, а повітря — свіжим. Щастя втрачене, і його необхідно повернути назад.

Оселя раніше була лише укриттям. Однієї кімнати, земляної підлоги і солом’яної стріхи, яка до того ж протікала, було цілком досить. Одягались у шкури впольованих звірів. Чудовий був матеріал. Але тільки-но в уяві зринає думка про кращий світ і народжується мрія про щастя, одяг підлягає оновленню і ремонт оселі набуває актуальності. Чому б не оновити умови, якщо це колись обіцяє щастя? Простого існування не досить. Візьмемо щастя за мету, що вимагає вдосконалення світу.

Людина зараз стоїть на порозі високого рівня життя. Спершу, застосувавши силу своєї уяви, і потім, дивлячись на плоди своєї праці, вона усвідомила, що інколи може бути щасливою. Вона прагне цього нового для неї стану. Чиста вода є щастям, і повернення до брудної води дратує її і робить нещасною. Лишається просуватися вперед силою уяви і праці. Як ця історія стосується рівня життя, що, як описано вище, є частиною матеріального життя людини?

У суспільстві з високим рівнем життя людина має бути щасливою. Дивися вищенаведене визначення щастя. Згідно з ним, людина щаслива, якщо не намагається вийти з ситуації, в якій цієї миті перебуває. Навіщо прагнути вийти з ситуації, у якій отримуєш все необхідне для людського існування? Хіба вдоволення потреб не достатньо? Сумно, звісно, але відповідь заперечна.