Злочинця викривають зорі
- Автор: Фальберг Г. Л.
- Год: 1958
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: М. Дятленко
- Жанр: Детективная фантастика
Электронная книга - «Злочинця викривають зорі». Краткое содержание книги:
Його очі блищали.
— У мене ще тоді виникла підозра, — сказав Гофстраат. — Ви ж пам'ятаєте, пане Тербовен, що під час випробування вашого нового приладу у Нево на пальці був рідкісний перстень у формі змії.
— Пригадую.
Адвокат продовжував:
— Перстень не європейської роботи, саме це мене й вразило. Він міг бути ліпне дорогоцінною знахідкою.
— Можливо, тут ви маєте рацію, — погодився з ним Петер. — Проте цей перстень лише підтверджує підозру, яка виникла у мене ще до того, бо я вже раніше напав на слід Нево.
— Що навело вас на цей слід? — поцікавився Гофстраат.
— Власне, ви, пане Роньяр. Саме ви розповіли мені про невдачу Нево, коли він того пам'ятного вечора раптом показав на екрані телевізора чотири фрегати.
— Ага! Значить, у мене ще тоді було правильне передчуття! — зрадів редактор.
— А чи не напали ви на цей слід ще раніше? — закинув питання Гофстраат.
Петер ствердно кивнув:
— Правильно! Але буде краще, якщо я розповім усе по порядку. Почалося з того, що наш колишній двірник і шофер Фельбі в одному магазині випадкових речей у Старому місті побачив синє пальто мого батька. Спершу він навіть не повірив своїм очам, потім придивився ближче. У внутрішній кишені він знайшов розрахунковий лист якогось боцмана на прізвище Стеен. Він негайно приніс цей папірець мені, і незабаром я вже знав, де шукати цього Стеена.
З той же день я пішов у портові квартали, на Західну набережну, щоб детальніше розвідати все про Стеена. Це було в той самий непогожий вечір, коли ми тут домовилися з вами про зустріч. Ви, певно, пригадуєте? Я ще тоді подзвонив вам по телефону, пане Гофстраат. Саме тоді зі мною трапилась хвилююча пригода. На темній вулиці, що веде до Західної набережної, я почув чиєсь «рятуйте!» і встиг своєчасно, щоб запобігти гіршому. Два негідники відпустили свою жертву, і я знайшов молоду жінку, що непритомна лежала на вулиці.
— Непритомних дівчат, мабуть, можна нерідко зустріти в портових кварталах! — іронічно посміхаючись, кинув редактор.
— Можливо! Але напад на цю дівчину справді пов'язаний з особливими обставинами.
І Тербовен розповів про свою небезпечну, проте безрезультатну пригоду в ту горобину ніч.
— І все виявилось марним, — закінчив він. — Однак пізніше ви дали мені нову зачіпку з цією історією про фрегати. Спершу я гадав, що ви помилилися, пане Роньяр, бо, оскільки я знав, прилад мого батька справді не міг показувати події з нових часів. Але потім я пригадав одну розмову з батьком кілька років тому. Мова йшла про те, як знову прийняти світло, що в свій час відбилося від Землі. Крім тих можливостей, яких мій батько вже досягнув, він назвав ще одну. На його думку, великі зірки повинні відбивати світло, і тому воно знову повертається на Землю. В такому разі час руху світла в обидва боки значно скорочується і, таким чином, можна було б побачити події недавнього минулого. На жаль, ця спроба не вдалася, бо ті зірки самі світяться і своїм світлом перекривають слабкі промені Землі. «О, якби існували великі так звані нерухомі зорі без власного світла…» сказав тоді мій батько. Я ніяк не міг викинути з голови цих слів, бо десь читав, що темні зірки справді існують. Тому я вирішив розшукати одного свого колишнього друга студентських років, який тепер керує астрономічним інститутом. Він підтвердив моє припущення й серед інших найближчих до Землі зірок назвав одну темну зірку, яка посилає інфрачервоні промені. Вона знаходиться в сузір'ї Оріона, і… уявіть собі моє здивування, коли я почув, що вона віддалена від нас всього на дві третини світлового року!
— Не розумію! Що вас могло тут здивувати? — нічого не розуміючи, спитав Роньяр.
— Як же ви не розумієте? Дні третини року потрібно для світла, щоб дійти туди, і літну дві третини для зворотного шляху до Землі — разом чотири третини світлового року або шістнадцять місяців.
— Шістнадцять місяців? — протяжно повторив Гофстраат. — Стривайте! Та саме ж шістнадцять місяців тому ваш батько…
— Правильно, саме тому я повинен був якомога швидше добути для себе певні відомості, — перебиваючи його, підтвердив Петер. — Мені треба було пересвідчитися, чи Нево зробив до апарата додатковий пристрій для уловлювання інфрачервоних променів. Якщо так, тоді найближчими днями я міг зважитись на дальший крок. Тому якось я вибрався на дах його будинку, щоб оглянути приймальний прилад. Моє припущення підтвердилось: на великому приймальному дзеркалі виявився темночервоний інфрафільтр. Щоб упевнитись остаточно, мені залишилося ще оглянути апаратуру в лабораторії. Уже на другий вечір нагодився слушний для цього випадок, бо ви, пане Гофстраат, запросили нас усіх, у тому числі й Нево, до себе на маленьку вечірку.