Коротка історія семи вбивств

Пітер Нессер вважає, що ЦРУ прислало Доктора Лава, щоб той навчав мене, як краще служити йому, Пітеру. Пітер Нессер з тих людей, яким наплювати, трахають вони своїх дружин як слід чи так собі. Цереушники вдають, ніби знають дуже багато, та, можливо, їм на все начхати. Мені до вподоби ті, кому байдуже, що робить ворог їхнього ворога, поки той залишається ворогом цього ворога. Приміром, Доктор Лав прибув на Ямайку з авіаквитком ЦРУ, але з наказом від Медельїна. Тієї ночі на Орандж-стриті він уперше показав мені, як користуватися С-4[221].

— Ноіа, ті amigo[222].

— Джозефе! Друже, давно не бачилися!

Дарма що він там каже, — минулого разу ми з ним бачилися лише два місяці тому. До бухти Півмісяця звідси недалеко їхати, але її ще треба відшукати. Старий причал, що його використовували ще іспанці, потім британці — в період рабства, а певний час навіть пірати. Це одне з тих місць, куди прибувають і де зникають вантажі, до яких нікому не має бути діла. Я бачу його з узвишшя. Коли спускаюся до берега, Доктор Лав підбігає до мене і чмокає в щоку. Ох ця дурна звичка чоловіків-латиносів — цілувати всіх і кожного! Я на таке їхнє вітання дивлюся крізь пальці, — але інша річ, якби нас застукав хтось за таким заняттям. Луїс Джонсон десь поодаль, у кущах, так-сяк намагається сховати від чужих очей свій зелений «Форд Кортина». Або від вух, бо двигун у нього не заглушений.

Добре, що він не вилазить з машини. Мені цікаво, чи Доктор Лав не бовкнув при ньому зайвого. Цей hermano, як я з’ясував, теж обожнює поговорити.

— У нас нині, ті amigo, спекотніше, ніж у дупі товстулі, — заклопотано каже він.

— Що, на Барбадосі все так серйозно?

— Серйозніше тільки Madre de Dios[223]. Хоча технічно це були вже нейтральні води. Як бачиш, chico, боротьба за звільнення не може обійтися без жертв.

— Завданням було справити враження на Медельїн?

— Одна бомба — вразити Медельїн, друга — вразити себе. Хоча що я можу знати? — Я ж у цей час був у Венесуелі. Ха-ха.

— Магія.

— Ти маєш зробити те саме, hermano.

— Підірвати літак?

— Я вже сказав, що не знаю нічого про вибухи літаків.

— То що мені треба робить?

— Ти повинен зробити так, щоб не ти їх покликав, а вони — тебе. Не давай мені приводу в тобі сумніватися, Джозефе.

— Після нинішнього вечора ніхто в мені не сумніватиметься.

— Справ на них враження, hermano.

— Братику, я увесь світ готовий вразити. Ти до нас надовго?

— Я залишатимуся, Джозефе, поки існує і поширюється загроза комунізму.

— А в нас кажуть, що він — соціал-демократ.

— Соціалізм — це теорія, а комунізм — практика. Тобі треба зробити кілька «бабах», hermano. Великі люди стежать.

— Що ж мені, весь Гоуп-роуд знести за допомогою...

— Знати нічого не хочу. До речі, в отій машині є подарунки: три чи чотири С-4. Як з ними поводитися, я тобі вже показував.

— Льюїсе, не треба, бомбоклат, цих бомб. Скільки разів тобі повторювати?

— Джозефе, я виклав перед тобою всі карти.

— А він знає, що в його машині вибухівка?

— Цей кретин не знає навіть, звідки сцяти, а звідки срати.

— І все-таки я вважаю, що краще працювати один на один. Бо цей вилупок може здогадатися, звідки дме вітер.

— Не люблю я таїтися... Отже, я лишаюся тут, а ти берешся за справу. Братику мій, роби те, чого від тебе ждуть. Завтра я тобі подзвоню. Будемо з тобою пити мохіто і плювати на портрет учня-імпотента з католицької школи.

— Дзвони краще післязавтра. Завтра купа справ.