Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Погода, яка змінила світ
Погода, яка змінила світ - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Погода, яка змінила світ

Электронная книга - «Погода, яка змінила світ». Краткое содержание книги:

Для завоювання світу зазвичай достатньо військової або економічної потуги. Для підкорення погоди цього замало. Жодній імперії в історії це не вдалося. Могутній супротивник – погода – перемагає всіх.
Досвідчений журналіст, цікавий оповідач Маркус Розенлунд, подорожуючи машиною часу крізь століття, демонструє, як погода руйнувала цілі цивілізації та визначала переможців воєн. Крізь сплетіння наукових фактів з історією та суспільними науками ви дізнаєтесь, який існує зв’язок між казковими тролями і кліматичними змінами, між «Криком» Едварда Мунка та виверженням вулкана, між поразками видатних полководців і примхами стихії. Втім, ця книжка – не набір сухих фактів. Поясню­ючи складні речі простими словами, часом із гумором, автор застерігає проти того, що може статися, коли нехтувати глобальним потеплінням сучасності.
«Погода, яка змінила світ» – безумовний подарунок для поціновувачів художнього репортажу, кліматології та історії.
1 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 ... 90
Перейти на страницу:
Тайфун знищує монгольський флот. Туш і акварель на папері, Кікуті Йосай, 1847 р. 

З іншого боку, дослідження скам’янілих відкладів, взятих зі дна озер у тій місцевості, проведені американськими вченими за сучасної доби, вказували на те, що дві різні події залишили виразний слід у рештках саме того часу. Окрім того, на морському дні неподалік японських берегів знайдені затонулі кораблі, які ніби вписуються в легенду про знищений монгольський флот. Тож хтозна?

Як я вже зазначав раніше, у розділі про Британію: життя на острові певним чином робить людину трохи особливою. Це забезпечують погода й вітри. Хоч який острів ти хотів би завоювати, слід ураховувати не лише спротив самих остров’ян, а й моря, вітрів і того, що запропонує погода. Може, ці сили й не керовані богами, але остров’яни живуть із ними з давніх-давен і стали з ними одним цілим. Граючи на своєму полі, острів’яни часто мають вирішальну перевагу, про яку хан Хубілай і Юлій Цезар знали б, якби виконали своє домашнє завдання.

Приблизно у той самий час, коли понівечені залишки флоту Хубілая повернулися з Японії, вікінги перебували точнісінько посеред своєї, здавалося б, безнадійної боротьби на іншому кінці світу. Три століття їхнього прагнення встановити колонію в Ґренландії сходять нанівець. І нормани не можуть навіть звинуватити у цьому якогось непоборного ворога. Що саме з ними сталося, невідомо й донині. Наступний розділ дещо відгорне цю завісу таємниці.

6. Мрія про зелений край

We come from the land of the ice and snow,

From the midnight sun where the hot springs blow

The hammer of the gods

Will drive our ships to new lands,

To fight the horde, singing and crying,

Valhalla, I am coming!

On we sweep with threshing oar,

Our only goal will be the western shore[19]

Led Zeppelin, Immigrant Song

Нещодавно, прямуючи вночі з Ванкувера до Лондона, я пролітав над Ґренландією. У безхмарному небі висів повний місяць. Перебуваючи на висоті дванадцяти кілометрів, я час від часу зиркав на крижані терени Ґренландії або, як казав шведський полярник Адольф Ерік Норденшельд, «її крижану пустелю». У місячному сяйві вся поверхня краю нагадує простирадло. Хоч би куди поглянеш – крига й ще раз крига. А що, якби я міг надіслати Норденшельдові телеграму, у 1883 рік, коли дослідник саме збирався до Ґренландії на пошуки міфічних зелених просторів острова:

«НЕ ЇДЬТЕ КРПК ЗЕЛЕНІ НЕМАЄ КРПК ЛИШЕ КРИГА І ЩЕ РАЗ КРИГА КРПК»

Хоча, з іншого боку, вирушити до Ґренландії таки варто, аби що ви там шукали. Найбільший у світі острів і другий за величиною льодовик. Край, де льодовиковий період ніколи не закінчувався. Цікаво, скільки ж треба часу, аби перетнути ті простори на собачій упряжі із заходу на схід. Досвідчений полярник, мабуть, впорається за місяць. Особисто я ніколи б не наважився.

Дубові мали кораблі раніше,

залізних хлопців було більше, йо-хо-хо,

а ниньки ж – навпаки.

Ось ці рядки із старенького фінського шлягеру несподівано виринули з моєї пам’яті, коли я смакував білим вином. Попри все, мабуть, не дивно, що Норденшельд уявляв захищені кригою зелені долини, що ховаються ген углибині острова. Ну тобто, чому ж тоді вікінги назвали острів Ґренландією, коли значно зеленіша Ісландія зветься, ну, Ісландією? Нормани мали знати щось, чого не знаємо ми, чи як?

Колега Норденшельда за фахом, норвежець Фрітьйоф Нансен теж, певна річ, задумувався про це. Йому та його команді з іще п’ятьох людей, як і Норденшельду, не поталанило віднайти зелених долин, але натомість в експедиції 1888 року їм вдалося пройти Ґренландію зі сходу на захід на лижах. Норденшельд і його соратники п’ятьма роками раніше розвернулися, пройшовши 160 кілометрів.

У моїй голові виринає чимраз більше запитань. Чому вікінги покинули ґренландську колонію у XV столітті після п’ятсотрічної безперервної присутності на острові? Куди вони поділися? Я далеко не перший, кого це цікавить.

У 1721 році норвезький місіонер Ганс Еґеде, «ґренландський апостол», поплив до Ґренландії шукати зниклих колоністів. На той час про них ніхто не чув понад 200 років. Еґеде прагнув врятувати ґренландських норманів од «вічного забуття» та, звісно ж, навернути до протестантизму. Тож місіонер дослідив окутані крижаними горами фіорди, потинявся хвилеподібними долинами, пройшов коло сріблясто-блискучих озер, що поруч із краєм льодовика, але знайшов лише мисливців-інуїтів. Коли чоловік запитав, чи знають вони, що сталося із норманами, інуїти лишень знизали плечима й показали Гансові покинуті руїни церкви – єдиний слід п’ятсотрічної присутності вікінгів.

вернуться

19

Ми пливемо з краю криги й снігів, / Де гейзери б’ють у полярний день. / Молот богів / Гнатиме наші кораблі до нових земель, / Щоби битися з ордою, співаючи й волаючи: / «Вальгалла, я йду до тебе!» / Борозним хвилі, молотячи веслами, / Наша єдина ціль – західний берег.

1 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 ... 90
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)