Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Релігійні рухи засудили супутню рівневі життя техніку й інші матеріальні блага, наприклад, меноніти в США в Пенсильванії. Ортодоксальні євреї не беруться ні до якої роботи в шабат. Це передбачає повну відмову від користування технікою. Не можна натискати кнопку виклику ліфта. Тому ліфт переміщається між поверхами автоматично, без тиснення на кнопку. Ідея в тім, аби зберегти первісний життєвий устрій, описаний в святих писаннях. Але тут йдеться не про протест проти рівня життя як такого, а про щось заборонене Богом, і рівень життя — не те, що він забороняв би.

Як на мене, дивно й цікаво те, як людині в багатому суспільстві вдається відмовитися від усіх земних благ, а її рівень життя при цьому не падає. Вона бідна добровільно. Це інша річ, ніж справжня бідність. Справжній бідняк у багатій країні нещасний — він проклинає свою долю. З більшою охотою він був би причетний до усіх тих благ, які його оточують. Купував би шубу і нове авто, їздив би на Канари і вечорами ходив в ресторани в центрі. Смакував би вино, а не лише те, що під його виглядом продають в упаковці з краником в «Алко». Стригся б у перукаря. Згідно з визначенням, щастя — коли не прагнеш і не намагаєшся вийти з ситуації, у якій перебуваєш. Щасливий своєю ситуацією задоволений. Добре бути щасливим. Але недобре бути бідним, бо бідний із ситуації намагається вийти весь час. Той, на кого поширюється феномен П. Лінколи, — щасливий. Він сам обрав бідність і йому так добре. Немає ніякої потреби змінювати ситуацію, коли вже у ній перебуваєш. Ровера й човна з веслами достатньо. Єдиний привід для нарікань — що інші так не роблять. Дехто досі має два авта і літає за кордон для розваги тричі на рік.

Людині у Фінляндії доступні всі можливі блага високого рівня життя. Можливо, вона відмовляється від деяких із них, але рівень життя не стає нижчим. Людина може будь-коли придбати нове авто, просто собі зайти в салон і оформити кредит. І утім, вона їздить на старенькому ровері. Це ніяк не погіршує її долю. Та настільки ж вдала, як і у водія шикарного авта або покупця нового позашляховика. Все діло в добровільності. Ніхто не може погіршити власну долю добровільно, якщо тільки не порве своїх грошей. У фінів високий рівень життя просто тому, що всі матеріальні блага тут доступні. Можна, звичайно, думати, що іммігрант або представник якоїсь меншини не має доступу до такого самого життєвого рівня, як решта. Це не проблема рівня життя, це відсутність справедливості. Фінляндія могла б забезпечувати однаковим рівнем життя всіх, але не робить цього — якщо під рівнем життя розуміти доступ до джерел матеріальних благ.