Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи

Цей вимір уже повністю вивітрився із сучасної економіки. Економічні прагнення не мають цілі, досягнувши якої можна було б перепочити. У наш час ми вже знаємо лише зростання заради зростання, а якщо наш бізнес процвітає, це стає не приводом для перепочинку, а тільки стимулом до підвищення продуктивності[296]. Якщо ми сьогодні й віримо в якийсь відпочинок, то з зовсім інших причин. Ідеться про відпочинок втомленої машини, відпочинок для слабких та тих, хто не може впоратися з темпом. Тому не дивно, що сьогодні слово відпочинок не використовується (і стало словом майже лайливим), а його місце посіло слово відпустка. Нібито нас відпускають на відпочинок, нібито ми маємо проситися відпустити нас у свого начальства (чи в системи чи у нас самих?).

Адміністративний нагробок з нещодавніх ще часів тоталітарного режиму на чеських бланках замовлення відпусток звучить дуже красномовно, бланки називалися žadanka o dovolenou na zotavenou («прохання про оформлення відпустки на відновлення»). Цікаво також, що дні, коли нам не потрібно покращуватися, пов’язані в чеській мові (принаймні словесно) з терміном «порожнеча», prâzdnota. Канікули чеською мовою будуть prâzdniny, чи теж англійською — vacation (тобто вільний час, звільнення, дозвілля, або ж чеською —prâzdno), чи, наприклад, у французькій les vacances, у німецькій die Freizeit, тобто вільний час, свобода, але також порожній час. Так ніби йдеться про пусті дні. Коли ми беремо собі відгул, то часто говоримо «красивою чеською», що «беремо day-off». Тобто в вільному перекладі — викреслений день, день поза, день мимо.