Авантюра XL

голосно хропе Рауль, лежачи на спині,

скоцюрбивши руки перед собою

в позиції «зайчик на ранку в дитсадку».

французка вмостилася головою в Рауля на гомілці,

а ноги закинула йому на груди. щоб м’якіше.

мама Рауля сидить поряд на дивані,

курить і з осудом дивиться на це видовище,

мабуть, уже очікуючи,

що кабаки й іноземки доведуть до цугундера

її сина.

Сімон дивиться на Рауля та французку

явно з ревнощами,

але нічого не каже і йде спати. я теж.

пізніше, перед світанком, п’яна французка

підіймається гвинтовими сходами

на другий поверх маленької, але двоповерхової квартири

й валиться до мене в ліжко — перше на вході.

далі просто не доповзла.

ліжко одномісне.

вона лежить на боці, спиною до мене, підігнувши коліна, а я

приклався до неї, як ложка до ложки.

ну і, звісно, збуджуюся.

втримуюся, щоб не почати тертись об неї,

годину лежу — і так і засинаю,

упершись стояком в її задок.

наступного дня навіщось розповів про цей епізод Сімонові.

— а вона щось робила?

— та ні. вона була у відключці.

— ну, якби між вами щось і було — звичайно, я б ревнував. але, зрештою, ви обоє вільні люди.

— ге, Сімоне, ні. я б нічого не робив. у мене вже кілька разів було, коли я зваблював дівчину друга. більше я такого не повторю. це повна лажа.

власне, наступної ночі французка була вже достатньо твереза,

щоб влучити в ліжко до Сімона — і то свідомо.

він іще потім розповідав про їхні розбіжності з приводу

природних запахів і парфумів.

бомж і буржуа.

а я наступної ночі знову довго не міг заснути,

адже, коли ми повернулися пізно ввечері,

у сусідньому зі мною ліжку спала та жінка,

з якою минулої ночі нічого не вийшло,

бо велорикша не міг підвезти іноземця.

я дивився на неї, дивився і так хотів підійти

й почати її пестити…

вона спала розкрита,

у самих лише трусиках і ліфчику —

така фігурова, з тонесенькою талією

та широкими стегнами,

аж дихала жіночністю…

але була малесенька проблемка, точніше дві:

з обох боків її обіймали уві сні

двоє маленьких дітей Рауля.

отак я лежав, дивився на неї,

а вентилятор майже не розганяв спеку,

повертаючись то до їхнього ліжка, то до мого.

до речі, ночі на Кубі були дуже гарячі.

на ранок жінки вже не було.

а потім непомітно для себе

я переключив увагу на негритянку.

навіть знаю чому, і матінка-карма мене за це покарала.

просто тому, що вона чорненька й мене це збуджувало,

а не тому, що вона мені більше подобалася як людина.

а так не можна: головне — особистість, а не колір шкіри.

ми з Сімоном уже хотіли їхати з Гавани по всій Кубі,

і Рауль із дітьми вирішили поїхати з нами до міста Матансас,

заїхавши дорогою до його родичів.