Квіти в легендах і переказах
- Автор: Золотницький М. Ф.
- Год: 1992
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Квіти в легендах і переказах». Краткое содержание книги:
дореволюційному Санкт-Петербурзі.
Те саме сталося якось з іншим вівчарем. О тій же порі він нарвав примул, і та сама жінка в білому привела його на місце скарбу, і його квіти раптом перетворилися на ключі. Одним із них він відчинив двері, які раптом опинилися перед ним, і побачив перед собою, на превеликий подив, цілий ряд ящиків, заповнених овечими зубами.
Не знаючи, що з ними робити, машинально набрав їх повні кишені, і зовсім забувши про ключ-квітку, пішов додому. Тим часом уночі всі ті зуби перетворилися на щире золото. Тоді він вирішив знову навідатися на те саме місце, але відшукати його не зміг, оскільки теж забув там «найкраще».
Нарешті, існує ще один переказ про те, що Берта (дружина Оди-на), цариця неба, яка, згідно із давньогерманською міфологією, посилає на землю благодатний дощ, теж іноді з'являється у вигляді білого привиду. За допомогою чарівних примул вона заманює дітей, котрі їй подобаються, й веде їх дорогою, порослою цими квітами, до якихось таємничих дверей на гірському схилі. То двері до зачарованого замку. Тільки-но дитина діткнеться до них квіткою, вони тихенько відчиняються, і щасливчик ступає до дивовижної зали, заставленої вазами з тими ж таки чарівними примулами. Кожна із ваз містить у собі казкові скарби. Беручи звідти скарби, примулу, одначе, слід залишити, інакше того, хто узяв і скарб, і примулу, ціле життя переслідуватиме чорний собака.
У деяких місцевостях Німеччини цю квітку ще називають ключем заміжжя (Heirathsschlussel), оскільки існує повір'я, що дівчина, котра першою знайде на Великдень первоцвіт, неодмінно того ж року вийде заміж.
А інші, навпаки, примулу вважають квіткою нещасливого кохання (verschmahter Liebe), через що в деяких кантонах побутує така пісенька:
«Іду я лужком,
Первоцвітики рву.
Первоцвітики рву —
З них віночки плету.
Віночки плету з конюшини та з них,
Прощай же кохання — мій скарб дорогий»
За датськими ж легендами, первоцвіт — це зачарована принцеса ельф. Одного разу вона була відпущена своєю царицею на землю. Там вона покохала юнака й зовсім забула свою батьківщину. Тоді на покару її перетворили на примулу, а юнака — на весняну анемону.
І ось тепер ранньої весни вони разом рано розквітають і разом рано гинуть.
Такі легенди про примулу склалися в Німеччині і в Данії, та про неї чимало оповідей і в сусідній Англії, де її називають cowslip, а ще — зачарованою квіткою (Fairy-cap), оскільки існує повір'я, ніби у її пелюстках щодня, протягом року, за винятком першого травня, переховуються маленькі феї й казкові дідусі-гноми.
Так, наприклад, у Лінкольнширі кажуть: «Прислухайтеся лише, які чарівні звуки линуть із примул кожної місячної ночі, коли роса блищить на траві. Дивовижні голосочки чарівників-гномів оспівують квіти, котрі дають їм притулок під час дощу, коли світле проміння місяця ховається за похмурими хмарами. Як тільки великі краплі дощу починають падати на землю, юрби цих крихітних істот починають хвилюватися. їхні тоненькі сукенки чи то світлого, чи то темного кольору мигтять у високій траві, немов тіні од листя, а їхні злякані личка визирають з-поміж стебла, уважно роздивляючись: чи немає поблизу улюблених примул? Побачивши цю милу рослину, свою приятельку, вони миттю піднімаються по стеблу й ховаються у найближчій квітці. І ось незабаром з усіх віночків примул лунає приємний спів тоненьких голосочків, що за мить зливається в один спільний злагоджений хор. І той, хто почує цей чарівний спів царства фей,— найщасливіший із смертних».
Примула у свій час оспівана кращими англійськими поетами, особливо Шекспіром, у нього вона згадується у багатьох творах. Так, наприклад, в «Бурі» ангел. Аріель співає:
«Один нектар із бджолами вживаю,
У жовтій примулі люблю відпочивать,
У квітці чарівній, згорнувшися, гойдаюсь,
Як тільки сови в хащах закричать».
Шекспір оспівує її і в казці «Сон літньої ночі», називаючи примулу золототканною охоронницею (пенсіонеркою) цариці-чарівниці.
«Я служу цариці дивній (співає Ельф)
В опівнічний час німий Бачиш примулу на луці,
Охоронницю (pensionners) її.
Бачиш шати золоті,
Чисті сполохи зірниць?