Острови шторму та смутку. Гадюка
- Автор: Хоган Бекс
- Серия: Острови шторму та смутку #1
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: РІДНА МОВА
- ISBN: 978-966-917-551-9
- Переводчик: Віра Кошлата
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Острови шторму та смутку. Гадюка». Краткое содержание книги:
Однак головний Гадюка стає їй поперек шляху. Підступний і нещадний, він борознить океанські простори на кораблі, мародерствує і вбиває, лишаючи по собі тільки біль і страждання. У безкраїх океанських далях він — найнебезпечніший чоловік. І він — батько Мерріан. Її місія — захищати Острови. Та чи зуміє вона вистояти за них у бою, якщо доведеться пожертвувати своєю сім’єю, домівкою, коханим і, цілком імовірно, власним життям?
«Острови шторму та смутку» — епічний роман у жанрі фентезі з відважною героїнею, гострими дилемами і закрученим сюжетом!
Пригадую, як дивно вона повелася у день моїх заручин, коли я запропонувала заколоти моє волосся догори, тож мені цікаво, чи в цьому причина:
— Безліч людей мають родимки…
— Звісно! Та лише одиниці носять знак півмісяця.
— Так, тобі вдалось мене заплутати! — я сміюсь, але це радше нервовий сміх.
Ґрейс зітхає. Вперше бачу, що вона ніяковіє.
— Хочеш дізнатися, чому я всі ці роки була з Капітаном?
Я ствердно киваю, не розуміючи, як одне стосується другого.
— Я з Дванадцятого Острова.
Я не вірю своїм вухам.
— Ти західнячка!
Вона гордовито киває — «так».
— Я — Хранителька Королівського Родоводу.
Вона вимовляє це так, ніби я повинна була про це чути раніше! Але ж мені нічого про це не відомо, хоч я непогано знаю нашу історію. А про що я знаю все — так це про війну двохсотлітньої давності, що розірвала Дванадцять Островів навпіл.
Про те, як після століть гармонійних відносин між королівствами Західний Король — Ґорман Руйнівник позаздрив багатствам Сходу, його щедрим копалинам та процвітаючій торгівлі. Ненаситний Ґорман пішов війною проти Сходу. Щоб захистити свої Острови та трон, Східний Король послав на Захід Гадюку. Той вбив Гормана, а також усю його родину із найближчим оточенням.
Але після втрати правлячої родини відновити мир не вдалося. На Західних Островах запанували анархія і хаос беззаконня, а Східний Король тим часом марно намагався зайняти Західний трон. Довго лютувала ця безглузда війна і чимало крові пролилося з обох боків, допоки Східний Король відступив. Відтоді про Західні Острови мало що відомо.
Отака історія, в якій немає жодного слова про Хранителів Королівського Родоводу.
— Не знаю навіть, з чого розпочати…
— Тож Західних Королів стерли з лиця землі?
Її очі аж заблищали. Їй явно полегшало від того, що вона відкриває мені цю таємницю.
— Ні! Був той, хто уцілів! Слуга допоміг наймолодшому принцу заховатися, а тоді відвіз далеко, аби подбати про нього. Цей слуга був моїм предком, і з того часу мої люди з усіх сил захищають Родовід.
— Твої люди? Ґрейс, це божевілля! Звідки ти цього всього набралася?
— Я розумію, як це дивно звучить, але це правда. Останню спадкоємицю королівського трону ми випустили з виду понад двадцять років тому. Тоді вона була ще зовсім дитина і одного дня безслідно щезла. Я поставила собі за мету дізнатися, що з нею трапилося. Тому і приєдналася до «Діви» — щоб розширити зону пошуку і відвідати місця, куди за інших обставин мені ніколи не потрапити.
Мені клубок підкочується до горла.
— Навіщо ти мені про це розповідаєш? І чому саме зараз?
Перед тим, як глибоко вдихнути й поглянути мені у вічі, Ґрейс нервово смикає нитку на своєму рукаві:
— Я підозрюю, що ти — остання з Родоводу. Тобто… Насправді я в цьому впевнена.
Я розкриваю рота, але не знаю, що сказати. Лише вигукую:
— Це якесь божевілля!
Ґрейс усміхається з виразом «я знаю, що кажу». Мабуть, такої реакції вона і очікувала.
— Я приєдналася до «Діви», коли мені було шістнадцять. Моя підготовка до місії Хранительки добігла кінця, і мені пощастило потрапити на борт, але твоєму батькові я ані краплі не сподобалася. Проте я з усіх сил старалася заслужити авторитет серед екіпажу, розуміючи, як важливо до них притертися. А тоді пройшла свою Ініціацію… — вона зупиняється й зітхає, — цей сучий син Адлер завжди був проникливий, пронюхував усі наші слабинки. Я заховала всі свої до єдиної, гадаючи, що розумна. Але на останнє випробування він зібрав усіх найстарших Змій, включно із Клівом, і примусив битися з ними. І ось я залишилася на кораблі — але для цього довелося місити побратимів, привселюдно принижувати їх. Всі мої попередні зусилля, аби мене прийняли до їхнього кола, зійшли нанівець, і я втратила всіх друзів. Хоча воно того вартувало — я перетворилася на Змію. Відтоді почалася моя справжня робота. Ти знаєш, якою була моя перша місія? Доглядати за тобою.
Вона дивиться на мене з ніжною усмішкою.
— Я була неймовірно зла через те, що мені доводилося панькатися із Капітанським щеням, тож мало не вирішила покинути корабель і продовжити свої пошуки деінде. Якось я тренувала тебе у боротьбі, а ти одяглася сміховинно як для такого діла, тож я наказала тобі роздягнутися до спідньої білизни і зібрати волосся геть з обличчя — якщо вже боротися, то за правилами. Саме в той день я помітила твою родимку і подивилася на тебе іншими очима. Це було так дивно — я шукала жінку, а знайшла дитя. Жодних сумнівів не було — кожен член Західної королівської родини має вроджений знак півмісяця.