Остання подорож Сутіна
- Автор: Дутли Ральф
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книги – XXI
- ISBN: 978-617-614-178-5
- Переводчик: Христина Назаркевич
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Остання подорож Сутіна». Краткое содержание книги:
Ензим уреази? Художникові пригадується дивна російська мова, якою розмовляли мешканці невеликого татарського села, що розташувалося навпроти Смілович на протилежному березі Волми. То були останні з розсіяних нащадків Золотої орди.
Уреаза розщеплює сечовину, внаслідок чого утворюється аміак, що, на відміну від кислоти, творить насичене лужне середовище. Можна собі уявити це так: бактерія Helicobacter pylori оточує себе такою неначе лужною хмаринкою, що захищає її від руйнівної дії кислоти. Вельми рафіновано, чи не так, мсьє Сутінхаїме?
Художник і далі доволі невизначено вдивляється у паличку зі джгутиками.
Одночасно бактерія виробляє токсин, отруйну речовину, яка, разом з аміаком, так сильно шкодить клітинам шлунка і так змінює їх, що ці клітини починають виробляти ще більшу кількість кислоти. Слизова оболонка шлунка від надміру кислоти запалюється і через це опиняється під загрозою кислотної атаки. Тобто шлунок виробляє щось, що стає для нього фатальним. Напрошується порівняння з вашими колегами-художниками з Монпарнасу. Саме таким чином і з’явився Ваш розчудесний Ulcus ventriculi, тобто ваша пепкова виразка, любий пане-художнику. І пам’ятайте: все завдяки спіралевидній формі і джгутикам!
А що… з моєю… особливою… виразкою? — хоче несміливо запитати художник.
Нічого особливого, — відповідає майже знудьговано доктор Бог. Розумієте, ми приймаємо тут радше пацієнтів з рідкісними захворюваннями, просто для нас вони становлять більший інтерес. Epidermolysis bullosa, системний Lupus erythematodes, Porphyria cutanea tarda, Tako Tsubo кардіоміопатія — ось хвороби, які приводять нас в екстаз. Дорогенький мій Сутінхаїме, у Вас всього-на-всього банальна виразка шлунка, нічого надзвичайного. Наша Гелікобактер вже шістдесят тисяч років живе в людських шлунках, та досі їй вдавалося прекрасно ховатися. Адже її виявили тільки 1983 року, уявляєте? Шлунки половини людства надавали цій бактерії притулок, половина представників вінця творіння давно інфікована! А в країнах з незадовільними гігієнічними умовами — взагалі дев’яносто відсотків! Дев’яносто!
Художник збентежений. Уже шістдесят тисяч років? А тоді ще ця дата — 1983. Якась божевільна цифра.
Чи Ви чули колись імена Баррі Маршалла та Джона Робіна Воррена?
Ні, — відповідає пацієнт, — я знаю Ель Ґреко, Тінторетто, Рембрандта. А ці двоє, яких Ви назвали, теж художники?
Доктор Бог на запитання не реагує.
Тепер про перенесення бактерій, шановний Сутінхаїме. Нам про це достеменно нічого не відомо. Фекально-орально, орально-орально чи може, навіть, гастро-орально.
Бог у білому виспівує ці звуки, насолоджуючись їх послідовністю, одного разу йому мало, він з задоволенням повторює їх ще раз, тицяючи вказівним пальцем у три різні напрямки.
Словом, шляхом виділень і поновного прийому через забруднену воду та їжу. Можна собі також уявити інфікування через шлунковий слиз, що виділяється разом з блювотинням. Ви розумієте, про що я? Ми мусимо враховувати і комах з родини каліфоридів — так званих м’ясних мух.
Тепер перед очима художника зависли рої чорних із зеленим переливом м’ясних мух, вони висять над усією Європою, від Норвегії аж до Італії.
Вам знайоме відчуття наповненості шлунка, немов після щедрого частування, яка фантастична іронія долі! Ми знаємо з інформацій у Вашій медичній картонці, як часто Вам у житті доводилося голодувати. Відчуття важкості у верхній частині живота, нудота, яка нерідко доходила до блювоти, відсутність апетиту, втрата ваги, відрижка. Ну і, звісно, пронизливий, пекучий біль, кому-кому — а Вам він добре знайомий, цей біль у центрі верхньої частини живота. Скільки разів Ви притискали до живота палець, щоб привітатися з болем, щоб його проклясти…
Лікар без угаву торочить — спокійно й умиротворено, самовдоволено вихваляючи свою медицину:
Біль з’являється майже одразу після їжі, тому що стінки шлунка, а з ними і виразка, напружуються й розтягаються. Окрім цих симптомів з області живота, у Вас, напевно, були всі ознаки неодноразових невеликих кровотеч, а отже й анемії, правда?
Тепер художник справді блідий, йому паморочиться в голові від усіх цих несподіваних подій у його животі.