Остання подорож Сутіна
- Автор: Дутли Ральф
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книги – XXI
- ISBN: 978-617-614-178-5
- Переводчик: Христина Назаркевич
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Остання подорож Сутіна». Краткое содержание книги:
Ваші документи Вам уже не потрібні. У нас є для Вас медична карточка.
Позаду кругленького медика виринає зненацька, коли художник здіймає очі, сніжно-біле полотно для повчальних лікарських роз’яснень. Художник Сутінхаїм міркує, як би то намалювати білого бога на це полотно — його лису і круглу, мов повний місяць, голову, товсті губи, банькаті очі за збільшеними скельцями білих окулярів і клубок його рук. У його пам’яті зринає портрет Шарля VII пензля Фуке, який він часто роздивлявся в Луврі, аж поки врешті однієї неділі не забрав таки гордо додому скручену копію своєї улюбленої картини. Саме так він намалював би і доктора Бога, звісно, у всьому білому, нічого іншого, крім білил. Де це ми, до речі?
Лікар всідається на стілець і, не кліпаючи, спрямовує уважний погляд на пацієнта.
Ви знаєте, тут, у цьому місці, не буває невдалих операцій. У клініці є чудовий помічник. Доктор Кно.
Зачувши перші літери, художник здригається, це різке мілітарне звучання про когось йому нагадує. Якось йому вже траплялася ця страшна комбінація літер К, Н і О. Тільки він не пригадує, де саме то могло відбуватися. Отож, Бог і Кно — колеги, чи, принаймні, керівник і підлеглий. Доктор Бог спроквола веде далі свій монолог.
Зрештою, ми і так оперуємо тут тільки в надзвичайних випадках. У Вашому випадку операції не знадобиться. Вважайте себе практично здоровим.
І бог у білому усміхнено проводить пальцями по великій закритій скляній банці, наповненій рідиною, що стоїть на білому приставному столику поряд з ним.
Я, здоровий? Без операції?
Абсолютно без жодної операції. Раніше ми б не втратили нагоди зазирнути в такий шлунок, як Ваш. А знаєте, що тут у мене, в цьому чудовому слоїку?
Ні, — відповідає художник.
То не Ваш шлунок, Сутінхаїме. Ваш ще при Вас, але це — шлунок. А навіть — чудові невеликі гірки зі складок слизової, надрізані, щоб можна було оглядати численні невеликі долини з їхніми випарами, які разом утримує оболонка з м’язових сполучних тканин. Ці крихітні гори слизової шлунка до нас потрапили з Чикаго, згодом вони знову туди ж повернуться. Ви ж пам’ятаєте: Мистецький клуб у Чикаґо, 1935 рік, Ваша перша виставка на американському континенті?
Художник здивований, він, як не старається, не знає, що на це відповідати.
Ви здивуєтеся, мсьє Сутінхаїме. Оце ось — перший вирізаний шлунок, поміщений 1880 року в чудовий духмяний формалін. Бо ж часткове видалення шлунка — то була справа рук генія. Резекція двох третіх шлунка, Ви стежите за ходом моєї думки? Обидва варіанти резекції за Більротом ще належать до найпопулярніших питань на іспиті з медицини.
А що спільного в цього шлунка з…?
Знаєте, мсьє Сутінхаїм, — і він хитро підморгує художникові правим оком, — властиво, кожний шлунок має щось спільного з усіма іншими шлунками. А те, що нам тут особливо подобається, це медицина майбутнього.
Майбутнього… Художник почав було повторювати, але пригадав, що звідти йому не мало дістатися нічого доброго, він про це дізнався в минулому. Тож він лякається, почувши це слово.
Авжеж. А тепер гляньте на цей прекрасний білий прилад. Виглядає заплутано, правда? То справді щось особливе. Він, правда, трохи менший, ніж інші такі апарати, але все ж не менший за великий письмовий стіл. Спокійно, спокійно, зараз ми підкотимо його до Вашого ліжка. Це растровий… електронний… мікро… скоп… Можете не запитувати! Завдяки йому знадобиться секунда, щоб зрозуміти спіральну форму Helicobacter pylori.
Геліко…?
Це розкішна грамнегативна, мікроаерофільна паличкоподібна бактерія, назвімо її для спрощення і трохи по-родинному Вашим гелікобактером. Адже її улюбленим середовищем, назвімо це так, була слизова оболонка Вашого шлунка. Вона — це спіралеподібний вигнутий мікроорганізм, рухається за допомогою джгутиків.
Джгутиків?
Художник намагається уявити собі паличку, яка сама себе підганяє батіжками, але йому це не вдається. Він неспокійно совається на ліжку. Біле полотно позаду усміхненого бога міцно втримує його увагу. Врешті він підіймає голову і придивляється до дивного чотирикутника, розміщеного на апараті, він дивиться, а тоді відсахується. Лівим ліктем зіштовхує коробочку з білими маркерами, які з шипінням розлітаються по долівці.
Тривалий час, — веде далі доктор Бог, — вважали, що в шлунковій кислоті, яка в тисячу разів кисліша за лимонну! не зможе вижити жодна бактерія. А тепер Ви здивуєтеся: цьому маляті з ґетто таке диво вдалося. Шурупоподібна, гелікально вигнута бактерія, завдовжки близько однієї тисячної міліметра і товщиною півтисячної міліметра, що має від двох до семи джгутиків на одному кінці. Припускають, що саме спіральна форма і джгутики підвищують можливість виживання бактерії, адже так вона може швидше — уявімо собі щось на кшталт мотора за бортом катера — просуватися смертельною для неї шлунковою кислотою, щоб опинитися в середовищі шлункової слизової і в клітинах шлунка, де вона утворює ензим уреази.