Великий вибух популізму. Як економічна криза змінила світову політику

Додаткова література

У книзі «Вибух популізму» я стверджую, що існує важливий тип політики, повсюдно іменований популізмом, який з’явився в США в 1880-х роках та в Європі в 1970-х і який відрізняється від традиційного американського лібералізму, консерватизму, європейської соціал-демократії та християнської демократії. В аналізі механізмів його дії на мене вплинула недавня книжка Ернесто Лаклау «Про популістський розум» (On Populist Reason, Verso, 2005). Лаклау подає популізм як логіку, яку можуть використовувати як ліві, так і праві; він пояснює, як вимоги, проголошувані популістами, відрізняються від вимог інших партій і кандидатів. Є також корисна антологія «Популізм і дзеркало демократії» (Populism and the Mirror of Democracy, Verso, 2005) за редакцією Франциско Паніцци, до якої ввійшли есеї Лаклау та Шанталь Муфф. Есей Лаклау «Популізм: що в цьому імені?» (Populism: What’s in a Name?) — надзвичайно чітке резюме його дисертації, а есей Муфф «„Кінець політики“ та виклик правого популізму» (The «End of Politics» and the Challenge of Right-wing Populism) заперечує звичне ігнорування популізму європейськими інтелектуалами та політиками. (Для детальнішого вивчення дискусії Лаклау і Муфф див. мій есей про них у журналі Dissent за осінь 2016 року).

Американські історики визнають, що популізм може з’явитися і в лівій, і в правій частині політичного спектра, від Народної партії до Джорджа Воллеса. Це розуміння відображено в книжці Майкла Казіна «Переконання популістів» (The Populist Persuasion, Basic Books, 1995). Kaзін трактує популізм як «мову», подібно до Лаклау, який розглядає його як «логіку». Більшість європейських досліджень присвячено правому популізму. Частково причина криється втому, що там популістські партії спершу з’явилися в правому сегменті. І, можливо, через пам’ять про Гітлера та Муссоліні в більшості цих досліджень популізм у Західній Європі розглядають як загрозу демократії. Я вважаю корисним дослідження Каса Мудде «Популістські радикальні праві партії в Європі» (Populist Radical Right Parties in Europe, Cambridge University Press, 2007). Мені також сподобалася книжка Крістофера Колдвелла «Роздуми про революцію в Європі: імміграція, іслам та Захід» (Reflections on the Revolution in Europe: Immigration, Islam and the West, Anchor, 2009) та його есеї про європейський популізм у «Weekly Standard».

Найважливіша книжка для розуміння американського правого популізму, від Джорджа Воллеса до Дональда Трампа, — робота Дональда І. Воррена «Радикальний центр: середні американці та політика відчуження» (The Radical Center: Middle Americans and the Politics of Alienation, University of Notre Dame Press, 1976). Воррен, загалом маловідомий соціолог, який викладав в Оклендському університеті (Мічиган), на початку 1970-х років провів масштабні опитування виборців Воллеса. Воррен виявив тип політики, який поєднував праві та ліві погляди. Він назвав його «середнім американським радикалізмом» (middle American radicalism). Цю тенденцію продовжили прихильники Трампа. Ще один цінний аналітик американського популізму — Кевін Філліпс із книжками від «Зародження республіканської більшості» (The Emerging Republican Majority, Arlington House, 1969) до «Зарозумілий капітал: Вашингтон, Уолл-стритта розчарування в американській політиці» (Arrogant Capitaclass="underline" Washington, Wall Street, and the Frustration of American Politics, Little Brown, 1994). Вивчаючи Г’юї Лонга, я покладався на «Голоси протесту: Г’юї Лонг, отець Коглін та Велика депресія» (Voices of Protest: Huey Long, Father Coughlin, and the Great Depression, Knopf, 1982) Алана Брінклі. У вивченні Руху чаювання корисними виявилися книга Теди Скочпол та Ванесси Вільямсон «Рух чаювання і перебудова республіканського консерватизму» (The Tea Party and the Remaking of Republican Conservatism, Oxford University Press, 2012), а також докторська дисертація Емілі Елізабет Екінс «Справедливість від Руху чаювання: як ідея пропорційної справедливості пояснює правий популізм епохи Обами» (Tea Party Fairness: How the Idea of Proportional Justice Explains the Right-Wing Populism of the Obama Era) (http://escholarship.org/uc/item/3663x343).