Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
Ці обставини змінилися, коли прийшов р. 1917-й. Перші дні революції широко відчинили двері заборонених сховищ, витягли з-під замків небезпечний матеріал, кинули його до друку, — але зміна зайшла так хутко і поставила зразу ж такі широкі завдання, що аж надто далася втямки стара фраза про велике жниво і малу громадку збирачів. І хоч як ряди «делателей» поповнялися новими людьми, що їх втягала потроху робота над українським матеріалом, а цілий ряд завдань все ще зостається не поставленим, хоч поміж тими завданнями єсть і невідкладні, й першочергові. Наприкл., український читач все ще не має під руками потрібних текстів. Тексти поетів, повістярів з належною енергією опубліковуються в серії українських класиків ДВУ і, як дощ у пісках пустелі, щезають з книжкового торгу. Але де стара критика, де писання ідеологів громадського руху 40-х, 60-х, 80-х р.? Нема збірки Куліша — критика і публіциста, Драгоманова, критичних та історично-літературних робіт Франка. Тим часом явища це першорядні і — взяти хоча б останнього із низки, Франка — ідейні його обрії, критичні оцінки, його відгомони на нові громадські та літературні повіви Заходу й Сходу — роблять з нього постать не меншу, як російські критики 40—80-х рр., що їх справедливо уважають керівниками громадської думки. То й не диво, що в таких умовах потреби бібліографічної фіксації матеріалів, опублікування та належного їх коментування висуваються наперед. «Существенно неотложным представляется мне приведение в известность украинских рукописей XIX в. в библиотеках Украины и России… К числу характерных особенностей новой украинской литературы, вызванных ненормальным ее политическим положением, следует отнести и существование среди писателей украинских лиц, которые почти ничего не печатали при своей жизни и оставили после себя все (или почти все) литературное наследие в бумагах… Одной из ближайших задач изучения новой украинской литературы следует считать библиографическое определение материала. Подобная работа откроет нам много новых, неизвестных явлений, даст много новых фактов и, следовательно, сделает общую картину точнее и детальнее». Так писав І. Айзеншток сім років тому в статті «Изучение новой украинской литературы («Путь просвещения», 1922, VI). Mutatis mutandis це стосується і до розвитку громадського руху на Україні.
Цей стан української наукової роботи з обсягу історії літератури та громадського життя XIX в. каже нам радіти кожній науковій публікації такого типу, як випущені на протязі 1928/1929 р., під загальним проводом акад. Грушевського, збірка «Науково-публіцистичні писання Костомарова», кн. III, «За сто літ» та «Листування І. Франка та М. Драгоманова» (Матеріали для культурної й громадської історії Західної України). А надто, як ці публікації виходять в супроводі статей та коментарів, що допомагають читачеві зорієнтуватися в питанні.
Перша із занотованих у нас книжок кидає світло на постать Костомарова як ідеолога українського культурного руху, збираючи літературну його спадщину, що не ввійшла до видання «Літературного фонду» («Исторические монографии и исследования») і взагалі не передруковувалась із старих журналів, де була раз уміщена. Значення такої збірки з властивим йому мистецтвом характеристики виясняє акад. М. Грушевський у вступній статті: «З публіцистичних писань Костомарова». «Кабінетний і архівний робітник», з великою домішкою консерватизму та нехіттю до нових течій розумових, — Костомаров мав удачу до полеміки та аґітації, і повний образ його взагалі не може бути обмальований, коли не взяти до уваги його публіцистичних писань. Звертаючись не тільки до розуму, але й до почуття та уяви читачів, обертаючись у сфері питань, «найбільше обстрілюваних антагоністами», вони «повніш розгортають комплекс порушених питань та ілюструють еволюцію поглядів самого Костомарова». Вони дають багато і до відчування доби, яскраво відбиваючи сучасну авторові «боротьбу та ідеологічні змагання», хоч, може, часом неприємно вражають загостреністю полемічного жала.