Системне тлумачення кримінального закону
- Автор: Коханюк Тетяна Сергіївна
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: ЛьвДУВС
- Жанр: право
Электронная книга - «Системне тлумачення кримінального закону». Краткое содержание книги:
Для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, працівників правоохоронних та судових органів.
Про проблеми, які виникали під час внесення змін до кримінального закону статей із адміністративною преюдицією, вказувала і С. Коліна, яка зауважувала, що законодавець, декриміналізуючи у 1982 році повторну дрібну спекуляцію, у 1986 році знову включає її в КК, проте з подвійною адміністративною преюдицією. Такі зміни пояснюються неврахуванням думки вчених під час розробки та обговорення законопроектів[286]. Проте частина науковців знову порушує питання з приводу повернення адміністративної преюдиції. Наприклад, О. Бойко звертає увагу науковців та законотворців на те, що доктрина має повернутись до обговорення питання необхідності і межах використання міжгалузевих преюдицій — на благо юриспруденції та для посилення кримінально-правових заборон[287].
Низка науковців вважають, що до функціонального призначення кримінально-правових відносин належать регулятивні та охоронні правовідносини[288]. А. Козявін зауважує, що традиційно право наділяють юридичними функціями (регулятивною та охоронною) і соціальними функціями, перелік яких і термінологія для їх позначення в юридичній літературі ще до кінця не визначені. Щодо соціальних функцій права загалом, то науковець визначає економічну, політичну, ідеологічну, культурно-історичну і функцію соціального контролю[289].
Б. Разгільдієв заперечує факт наявності регулятивних відносин у кримінальному праві, з чим ми категорично не погоджуємось. Він зауважує, що кримінальне право за своєю сутністю не може бути регулятивним, а тому і не може зумовлювати регулятивні правовідносини[290].
Ми не можемо погодитись із вказаними положеннями, оскільки вони можуть видатися правильними лише під час розгляду Особливої частини КК України. Наприклад, зокрема в Загальній частині КК України визначаються загальні положення, вина та її форми, обставини, що виключають злочинність діяння, звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його види й ін. Водночас і в Особливій частині КК України є норми, які свідчать про існування регулятивних правовідносин. Наприклад, до регулятивних можна віднести відносини, що виникають у разі застосування ч. 4 ст. 307 КК України щодо «особи, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання…», проте вони не виключають наявність охоронюваних відносин, що виникають у разі застосування цієї статті, та спрямовані на розкриття «злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом.» та збереження суспільних відносин, що оберігаються кримінальним законом.
Кожен науковець має власну думку з приводу того, як мають називатися зв'язки між нормами і чим вони характеризуються. Наприклад, Г. Чернобель вважає, що це логічні зв'язки. Він зауважує, що логічна взаємообумовленість правових норм на різних рівнях їх змістовного функціонування, їх різноманітні логічні зв'язки і взаємовідносини (галузеві і міжгалузеві) — універсальний логічний параметр нормативно-правової системи. Кожна правова норма — визначене кільце в загальній нормативній ланці чинного законодавства. У процесі функціонування, на думку науковця, вона логічно пов'язана з арсеналом інших норм права і реалізується повною мірою лише в межах цілісного нормативно-правового утворення[291].
З цього приводу можемо зауважити, що мислення — процес логічний. Фактично будь-які дії з розміщення норм права в тій чи іншій частині маси законодавства має бути логічним.
Як зазначається у тлумачному словнику, одним із тлумачень поняття «логіка» є «внутрішня закономірність» або «хід міркувань, умовиводів»[292]. Оскільки законодавство (зокрема кримінальний закон) є системою, то відповідно зв'язки між елементами системи (а також і структури системи) мають бути логічними. Тут враховується юридична сила норми; юридична сила нормативного акта; галузь права (тобто сфера впливу норми права та предмет її впливу) та ін. Проте законодавство є системою, яка певною мірою створюється суб'єктивно. Ознакою системи є існування її взаємопов'язаних елементів і ці елементи пов'язані саме системними зв'язками, які за своєю природою ніяк не суперечать законам формальної логіки. Отже, у своєму дослідженні щодо цієї категорії зв'язків ми переконані у необхідності назви «системні» зв'язки та «системоутворюючі» зв'язки.
286
Келина С. Г. Некоторые направления совершенствования уголовного законодательства / С. Г. Келина // Советское государство и право. — 1987. — № 5. — С. 66.
287
Бойко А. И. Административная преюдиция в свете дифференциации уголовной ответственности / А. И. Бойко // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування та перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності: Міжнародний симпозіум (11–12 вересня 2009 року). — Львів: ЛьвДУВС, 2009. — С. 43.
288
Таций В. Новый Уголовный кодекс Украины / В. Таций, В. Сташис // Законность. — 2002. — № 1. — С. 52.
289
Козявин А. А. Социальное назначение и функции уголовного судопроизводства: монография / А. А. Козявин. — М.: Юрлитинформ, 2010. — С. 75–76.
290
Разгильдиев Б. Т. Функциональное назначение уголовно-правовых отношений по уголовному праву РФ / Б. Т. Разгильдиев // Правоведение. — 1995. — № 1. — С. 104.
291
Чернобель Г. Т. Структура норм права и механизм их действия / Г. Т. Чернобель // Правоведение. — 1983. — № 6. — С. 41.
292
Новий словник української мови: в 3 т. / В. Яременко, О. Сліпушко. — Вид. 2-ге, випр. — К.: Аконіт, 2003. — Т. 2: К-П. — С. 101.