Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » право » Системне тлумачення кримінального закону
Системне тлумачення кримінального закону - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Системне тлумачення кримінального закону

Электронная книга - «Системне тлумачення кримінального закону». Краткое содержание книги:

У монографії розкрито зміст та обсяг поняття системного тлумачення кримінального закону. Охарактеризовано співвідношення системного тлумачення кримінального закону із суміжними поняттями, сформульовано й обґрунтовано правила та прийоми системного тлумачення кримінального закону, а також можливість їх реалізації на практиці.
Для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, працівників правоохоронних та судових органів.
1 ... 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ... 94
Перейти на страницу:

Д. Гончаров зв'язки матеріального і процесуального законодавства називає предметно-системними і пояснює, що це такі зв'язки, які встановилися між суспільними відносинами, котрі становлять предмет правового регулювання кримінального і кримінально-процесуального законодавства, що виявляються в спрямуванні кримінально-процесуальних відносин на реалізацію в необхідних випадках кримінально-правових відносин[248].

Прибічники іншої позиції погоджуються з існуванням взаємозв'язку положень кримінального та кримінально-процесуального закону, проте зауважують, що він не є таким, як трактують його інші науковці, а саме: процесуальне право не є наслідковим щодо матеріального права[249].

Водночас Є. Письменський, О. Черданцев вважають, що кримінально-виконавчі та кримінально-процесуальні правовідносини є похідними від кримінально-правових і співвідносяться з ними як форма і зміст[250].

В. Божьєв та Е. Фролов ключове місце у взаємозв'язку кримінально-правових норм та норм кримінального процесу надають нормам кримінального закону, адже саме кримінально-правові відносини можуть стати передумовою виникнення кримінально-процесуальних відносин[251].

Схожої позиції дотримуються і М. Палій та Є. Назимко, які зауважують на те, що якби не було кримінального права, то кримінально-процесуальне було б безпредметним[252].

О. Бойко ж зауважує, що галузь кримінально-процесуального права недавно виокремилась з кримінального права, а тому донині має потребу опиратись на регулювальні можливості основної чи первинної галузі[253].

Отже, юридична сила кримінального, кримінального процесуального та кримінально-виконавчого законів є однаковою, хоча кримінальний процесуальний та кримінально-виконавчий є похідними щодо кримінального закону.

До горизонтальних міжгалузевих зв'язків слід віднести зв'язки кримінального закону з такими галузями законодавства, як цивільне, адміністративне, екологічне, податкове, оскільки кримінальний закон регулює ті ж відносини, що і зазначені галузі. Зазвичай з цими галузями законодавства взаємодіють приписи Особливої частини кримінального закону, на що зауважують такі науковці, як М. Бару, О. Бастрикіна, Ю. Баулін, А. Безверхов, В. Борисов, Л. Кривоченко, В. Лук'янов, Н. Пікуров та інші.

Зв'язки субординації, координації. На думку В. Афанасьєва, структурні зв'язки бувають координаційними (забезпечують упорядкованість компонентів одного рівня організації) і субординаційними (спрямовані на підпорядкування компонентів різних рівнів)[254].

Отже, структура соціальної організації характеризується такими типами відносин компонентів, як субординації та координації.

Як відомо, субординація (пізньолатинське subordinatio, від лат. sub — під і ordination — упорядкування, приведення в порядок, організація) — вид службових відносин, що передбачає обов'язковість для нижчої за рангом (посадою, званням) службової особи виконання рішень (наказів) і вимог вищої особи, а також дотримання у цих правовідносинах правил службової дисципліни, етики і відповідальності.

В юридичній науці і практиці термін «субординація» використовується також для характеристики взаємовідносин між органами управління нижчого і вищого рівнів та взаємозв'язків (ієрархії) нормативно-правових актів різної юридичної сили: законів, указів Президента України, постанов Уряду тощо[255].

Координація (пізньолатинське coordinatio, від латинського co… — префікс, що означає спільність, сумісність, і ordination — упорядкування) — узгодження, поєднання, приведення до певного порядку чи відповідно до поставлених завдань частин чогось (понять, дій, речей тощо). Є функцією соціального управління, яка полягає в узгодженні, впорядкуванні різних частин системи управління. Координація у державному управлінні — одна з управлінських функцій, зміст якої полягає у забезпеченні впорядкування взаємозв'язків і взаємодії між учасниками процесу державного управління з метою узгодження дій та об'єднання зусиль на вирішення загальних завдань[256].

Як ми вже неодноразово зауважували, кримінальний закон повною мірою володіє ознакою системності кримінально-правових норм, які, своєю чергою, є ієрархічними і внутрішньоорганізованими.

вернуться

248

Гончаров Д. Ю. Предметно-системные связи уголовного и уголовнопроцессуального законодательства / Д. Ю. Гончаров // Правоведение. — 2005. — № 2. — С. 22.

вернуться

249

Безверхов А. Г. О двух законодательных новеллах декабря 2008 г. (к проблеме действия УК РФ в системе межотраслевых связей) / А. Г. Безверхов // Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке: материалы Седьмой Международной научно-практической конференции (28–29 января 2010 г.). — М.: Проспект, 2010. — С. 102; Колосович С. А. Соотношение уголовнопроцессуального и уголовного права / С. А. Колосович, И. А. Кузнецов // Государство и право. — 1996. — № 12. — С. 77, 81; Ткачевский Ю. М. Некоторые аспекты взаимоотношения уголовного и уголовно-исполнительного законодательства / Ю. М. Ткачевский // Пять лет действия УК РФ: итоги и перспективы: материалы 11 — ой Международной научно-практической конференции, состоявшейся на юридическом факультете МГУ им. М. В. Ломоносова (30–31 мая 2002 г.). — М.: ЛексЭст, 2003. — С. 165.

вернуться

250

Письменский Е. А. О соотношении уголовного и уголовноисполнительного права (на примере законодательства Украины) / Е. А. Письменский // Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке: материалы Седьмой Международной научно-практической конференции (28–29 января 2010 г.). — М.: Проспект, 2010. — С. 505; Черданцев А. Ф. Толкование права и договора: учебное пособие для вузов / А. Ф. Черданцев. — М.: Юнити-Дана, 2003. — С. 40.

вернуться

251

Божьев В. П. Уголовно-правовые и процессуальные правоотношения / В. П. Божьев, Е. А. Фролов // Советское государство и право. — 1974. — № 1. — С. 91.

вернуться

252

Палій М. Питання існування кримінально-процесуальних норм у санкціях Кримінального кодексу України потребує свого вирішення / М. Палій, Є. Назимко // Підприємництво, господарство і право. — 2008. — № 6. — С. 125.

вернуться

253

Бойко А. И. Система и структура уголовного права: в 3 т. — Т. 1: Системология и структурализм в современной познавательной культуре / А. И. Бойко. — Ростов н/Д: Изд-во ЮфУ, 2007. — С. 340, 342.

вернуться

254

Бойко А. И. Система и структура уголовного права: в 3-х т. Т. III: Структура уголовного права и его идентификация в национальной юриспруденции / А. И. Бойко. — Ростов н/Д: Изд-во СКАГС, 2008. — С. 47–48.

вернуться

255

Нагребельний В. П. Субординація // Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енциклопедія, — 1998. — Т. 5: П-С. — 2003. — С. 682.

вернуться

256

Кубко Є. Б. Координація / Є. Б. Кубко // Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енциклопедія, 2001. — Т. 3. — С. 345–346.

1 ... 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ... 94
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)