Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » право » Системне тлумачення кримінального закону
Системне тлумачення кримінального закону - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Системне тлумачення кримінального закону

Электронная книга - «Системне тлумачення кримінального закону». Краткое содержание книги:

У монографії розкрито зміст та обсяг поняття системного тлумачення кримінального закону. Охарактеризовано співвідношення системного тлумачення кримінального закону із суміжними поняттями, сформульовано й обґрунтовано правила та прийоми системного тлумачення кримінального закону, а також можливість їх реалізації на практиці.
Для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, працівників правоохоронних та судових органів.
1 ... 30 31 32 33 34 35 36 37 38 ... 94
Перейти на страницу:

Організованість, як зауважує Є. Тєнчов, передбачає інтеграцію цих норм в інститути і координацію між останніми, а ієрархічність — наявність між інститутами відносин субординації[257]. Як зауважує науковець, однією із закономірностей формування і функціонування системи права є виокремлення законодавцем у структурі кримінальних кодексів Загальної та Особливої частин, кожна з яких закріплює різні види кримінально-правових інститутів. Відтак у кримінальному законі правомірно закріплюють у структурі кодексів дві підсистеми юридичних інститутів (загальну і спеціальну). Підсистема інститутів Загальної частини кримінального закону має ієрархічний характер. Її утворюють: основний інститут функцій, визначені ним генеральні інститути злочину та покарання і деталізуючі їх загальні інститути. Між загальними інститутами одного рівня існують зв'язки координації[258].

Досліджуючи зовнішні зв'язки кримінального закону варто взяти до уваги ієрархію органів виконавчої, судової та законодавчої влади. Хоча кримінальне законодавство становить лише КК, проте вплив усіх органів влади на нього через прийняття певних нормативних актів, так чи інакше пов'язаних з ним, є постійним. Згідно з яким саме законом чи іншим нормативно-правовим актом потрібно діяти у тій чи іншій ситуації, якому з них надати перевагу ми можемо вирішити, лише правильно визначивши зв'язки кримінального закону, а точніше його окремого припису, з тим чи іншим нормативним актом, що займає вище місце в ієрархії нормативно-правових актів серед інших, які також перебувають у взаємозв'язку з приписом кримінального закону, та має вищу юридичну силу порівняно з ними.

Хоча ми у своїх дослідження обґрунтували необхідність віднесення зв'язків координації та субординації до структурних зв'язків, частина науковців мають іншу позицію щодо цього питання. Зокрема, як зазначає Л. Тіунова, структура будь-якої системи безпосередньо пов'язана з її функціонуванням[259], такої ж позиції дотримується і Р. Тополевський[260], а С. Полєніна зазначає, що зв'язки координації та субординації слід відносити до функціональних зв'язків будь-якої органічної системи. Прикладом координаційного зв'язку в системі законодавства науковець наводить відносини між галузями законодавства, а прикладом субординаційних (ієрархічних) зв'язків — зв'язки, що формуються в межах однієї галузі законодавства між простими та кодифікаційними актами. Водночас дослідниця здійснює поділ зв'язків функціонування на предметно-функціональні (до яких відносить зв'язки координації та субординації) та зв'язки управління[261]. Проте з наведеного С. Полєніною видається неможливим розмежування зв'язків субординації та зв'язків управління, адже роз'яснення їх змісту науковцем ідентичне.

Значна частина науковців надає перевагу дослідженню функціональних зв'язків над структурними, пояснюючи це великою кількістю досліджень структурних зв'язків. До таких науковців можна віднести Ю. Власова, І. Спасибо-Фатєєву, О. Черданцева[262].

Проте їх дослідження стосувались права загалом та тлумачення права. Ми ж здійснюємо дослідження стосовно системного тлумачення кримінального закону, де основне місце займає структура статті кримінального закону, структура кримінального закону, його зв'язки та система кримінального закону, якою він є. Не заперечуючи необхідність дослідження функціональних зв'язків, ми водночас і не ідеалізуємо їх.

Функціональні зв'язки правових категорій

Як зауважує В. Кірін, якщо припис є частиною цілого, складовою закону, галузі законодавства, то і дії припису, виконання покладених на нього функцій не є ізольованими і завжди пов'язані з діями інших приписів. Відтак між приписами існують закономірні, такі, що ґрунтуються на системності, зв'язки, які науковець називає функціональними. Ми цілком погоджуємося з його позицією у тому, що виявлення зв'язків між приписами слід розглядати як необхідну умову застосування чинних приписів і розробки законопроектів[263].

Вважаємо, що досліджувати функціональні зв'язки кримінального закону слід з огляду на такі його елементи: припис кримінального закону, кримінальний закон.

О. Черданцев[264] та Ю. Власов[265] пропонують науковцям особливо під час використання системного способу тлумачення зауважити на функціональні зв'язки між нормами права.

Наприклад, Ю. Власов виявляє такі зв'язки: 1) зв'язок норми права, що тлумачиться, з нормами, які розкривають зміст терміна, використаного у цій нормі; 2) зв'язок норми права, що тлумачиться, з оперативними нормами; 3) зв'язок норми права, що тлумачиться, з нормами права, виданими зі спеціальною метою доповнити, змінити або уточнити таку правову норму; 4) зв'язки відсилкових статей; 5) зв'язок між загальними і спеціальними нормами права; зв'язок між загальними та виключними нормами права; 6) зв'язок норм, що не перебувають у співвідношенні загальних і спеціальних, які регулюють однорідні або схожі суспільні відносини; 7) зв'язки банкетних норм права; 8) зв'язок норми права, що тлумачиться, з колізійними нормами; 9) зв'язок норми права, що тлумачиться, з принципами права.

вернуться

257

Тенчов Э. С. Институты уголовного права: система и взаимосвязь / Э. С. Тенчов // Советское государство и право. — 1986. — № 8. — С. 60.

вернуться

258

Там же. — С. 63.

вернуться

259

Тиунова Л. Б. О системном подходе к праву / Л. Б. Тиунова // Советское государство и право. — 1986. — № 10. — С. 49.

вернуться

260

Тополевський Р. Б. Системні зв’язки юридичних джерел права: дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / Р. Б. Тополевський. — Х., 2004. — С. 182.

вернуться

261

Поленина С. В. Система советского законодательства / С. В. Поленина // Советское государство и право. — 1975. — № 11. — С. 22–23.

вернуться

262

Власов Ю. Проблеми тлумачення норм права: монографія / Ю. Власов. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — С. 74; Спасибо-Фатєєва І. Доктринальне тлумачення / І. Спасибо-Фатєєва // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 1. — С. 18.

вернуться

263

Кирин В. А. Функциональные связи правовых норм / В. А. Кирин // Советское государство и право. — 1972. — № 5. — С. 30.

вернуться

264

Черданцев А. Ф. Вопросы толкования советского права / А. Ф. Черданцев. — Свердловск: Свердловский юридический институт, 1972. — С. 120–137.

вернуться

265

Власов Ю. Проблеми тлумачення норм права: монографія / Ю. Власов. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — С. 74–80.

1 ... 30 31 32 33 34 35 36 37 38 ... 94
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)