Системне тлумачення кримінального закону

М. Дурманов пояснював граматичне (філологічне) тлумачення як уяснення смислу закону шляхом етимологічного і синтаксичного розбирання буквального тексту закону[307]; системне тлумачення як зіставлення аналізованого припису кримінального закону з іншими положеннями того ж закону або іншого закону[308]; історичне тлумачення як встановлення смислу закону шляхом дослідження тих уявлень, які були покладені в основу закону[309].

П. Люблінський вважав, що історичне тлумачення — встановлення смислу на основі історії закону (мотивів законодавця, підстав його прийняття), а системного — встановлення смислу із зіставлення цього законодавчого припису з іншими[310].

О. Черданцев у своїх дослідженнях вважав за необхідне оперувати такими термінами і їх поняттями: «прийом» — окрема дія (правило); «спосіб» — сукупність таких правил (прийомів), однорідних у певному сенсі; «метод» — сукупність способів тлумачення[311], отже вважає, що окремий спосіб тлумачення може характеризуватись існуванням сукупності правил (прийомів), характерних для цього способу.

О. Піголкін, говорячи про окремі способи тлумачення правової норми, також зауважує на необхідність використання певних прийомів залежно від виду тлумачення[312].

Оскільки системне тлумачення кримінального закону — це спосіб його тлумачення, а спосіб передбачає існування певних дій, прийому або системи прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось»[313], то ще однією істотною ознакою системного тлумачення кримінального закону слід визнати наявність певних прийомів, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення.

Хоча О. Черданцев і ототожнював поняття прийомів та правил способів тлумачення[314], проте ми не вбачаємо для цього достатніх підстав, адже прийом — це спосіб виконання або здійснення чого-небудь; метод дослідження, вивчення чого-небудь[315], а правило — в найпростіших випадках це речення виду: (за якихось умов) дозволяється (чи вимагається) здійснити (чи не здійснити) таке (дії чи бездіяльність)[316]. Отже, ці терміни слід розрізняти і ототожнювати їх не можна, а іншою істотною ознакою системного тлумачення кримінального закону слід визнати наявність певних правил, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення.

Оскільки дослідження прийомів та правил тлумачення щодо кожного зі способів потребує особливої уваги, а щодо системного тлумачення кримінального закону розглянуто науковцями лише поверхнево, то вважаємо за необхідне розглянути це питання в окремому розділі.

Крім цього, можна виокремити й інші ознаки системного тлумачення кримінального закону, проте вважаємо, що їх не слід вважати істотними, такими, які потрібно вносити до змісту цього поняття. До таких ознак належать такі:

1. Якість застосування системного способу тлумачення кримінального закону прямо залежить від якості систематизації законодавства та кримінального закону.

Стосовно систематизації, то у праві під нею розуміється діяльність щодо забезпечення системності права, щодо приведення чинних нормативних актів в єдину, узгоджену, цілісну систему; діяльність, спрямовану на впорядкування системи законодавства. У загальноправовій літературі вважається загальноприйнятим поділ систематизації на дві основні якісно відмінні у своїй юридичній природі форми: а) кодифікацію права і б) інкорпорацію чинних нормативних актів[317].