Хроніки Якуба Вендровича
- Автор: Піліп'юк Анджей
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Жанр: Юмористическая фантастика
Электронная книга - «Хроніки Якуба Вендровича». Краткое содержание книги:
- Хм... дуже приємно. Так, викликали. А чи не могли б Ви нам допомогти?
- А шо вам треба?
Дівчина показала на постать привида-джина.
- Ось це?! - в голосі Вендровича були помітні нотки розчарування і зверхності. - І ви тут, усі разом, не можете його знищити?!
- Якби Ви погодилися нам допомогти... - несміливо втрутився господар.
- Ти тут шеф?
- Не зовсім, я тут живу.
- Півлітри буде?
- Знайдемо!
Якуб підійшов до джина і копнув його ще раз так, що аж калоша задимілась.
- Одного разу мій друзяка з-під Львова попросив допомогти прихлопнути такого, - почав розповідати Якуб і дістав із кишені пляшку з залишками спирту. - Воно поселилося в півниці, де він самогонку гнав. Звісно, що я приїхав, не міг же я другу відмовити. Чи хтось має запальничку? Дякую. Вот. Заходимо ми в ту півницю, а там із-за самогонного апарата вилазить от-таке-езне-е потворище. Ну, прямо, як два брати-близ-нюки, - і полив ту істоту спиртом. - Воно там лазило і лазило, людей лякало, від важливої роботи відволікало, розумієте. А я його зловив і запальничкою підпалив. Ось так.
І Якуб підніс запальничку до демона. Полум'я зайнялось миттєво. Будинком прокотилася хвиля жалюгідного виття, і через хвилину на підлозі залишилася тільки купка попелу. Килим, який обліпив вікна і двері впав на землю і почорнів. Не встиг Павел отямитися від побаченого і пережитого, як команда екзорцистів-професіоналів враз зібрала свої речі і дала драла. Двері внизу голосно гупнули.
- Халтурщики! - викрикнув їм вслід Якуб. - Холера ясная, вот темнота! Навіть не знають, що ектоплазма горить. Так, де мої півлітри?
Павел автоматично підійшов до бару, взяв літрову пляшку шотландського віскі і протягнув дідку-герою.
- Що, погано дистильована? - зробив той зауваження після оглядин вмісту.
- Скільки з мене? - підприємець дістав із кишені гаманець.
- Сорок рублів золотом. Кінна служба за царя була не з дешевих...
Скорлінському така відповідь видалася не в тему, але він стримався від коментарів.
- А що сталося з тим духом у Вашого друга?
- А що з ним могло статись? Згорів. От тільки від нього загорілася і цистерна з 85-процентним самогоном і халупа теж вся в повітря знялась.
- А ти, того... Якщо тобі буде ще потрібна допомога екзор-циста, - Якуб підморгнув дівчині-привиду, яка саме виглянула з-за рогу і придивлялася до нього, не приховуючи явного виразу огиди, - то запрошуй краще справжнього спеціаліста. А то зараз і справді багато тих шахраїв розвелося...
Раптове гупання у двері вирвало Якуба Вен-дровича з обіймів сну. Він ліниво розплющив одне око й глянув у темряві на стрілки будильника. Якуб ніколи не звертав уваги на те,
о котрій годині він прокидається. Але все ж таки годинник - це подарунок сина з Варшави.
- Мала стрілка на четвірці, а більша - на дванадцяти, - пробурмотів екзорцист. - Отже, сорок хвилин після півночі. І кого в такий час принесло?
Стукіт в двері не припинявся.
- Мабуть, «легаві» розгавкались, - процідив крізь зуби дідок.
Виповз нехотя з-під пухової перини, пригладив волосся куском шкірки від сала і стряхнув залишки соломи з фуфайки.
- Чого? - запитав.
- Міліція! - впізнав голос Бірського. - Відкривай! Іменем закону!..
- А шобтобі! - прогугнявив під ніс.
Нащупав за ліжком солідний дерев'яний важіль, який потягнув за собою. Включив радіо, поставив його на максимальний звук і почалапав до дверей.
- А ордер маєте? - перепитав крізь шпарину у дверях.
- Сам прокурор підписав! - з гордістю промовив Бірський. - Відкривай вже, а то двері вивалимо!
- Нажми на ручку і двері самі відкриються, імбіцил, -сказав Якуб і налив собі склянку сироватки з бідона, що стояв під вікном. Щось його мучила спрага. Тим часом міліціонери сфорсували, завдяки відсутності замка, двері. їх було восьмеро.
- Ретельний обшук! - закомандував Бірський.
- Ордер! - сказав Якуб, протягуючи руку.
Дільничний передав йому папір. Одночасно з тим хтось
запалив світло. Якуб вдивлявся в рівні рядки літер, але ніяк йому не вдавалося скласти їх у слова.
- Тримаєш догори ногами, - ввічливо проінформував капітан.
- Сам читай, якщо такий розумний, - знервований екзор-цист віддав йому папірець.
- Ви звинувачуєтесь в нелегальному виробництві самогону, - пояснив Бірський. - В нас є ордер на обшук і арешт... в залежності від результатів.
Радіо кричало на весь голос, а сім представників порядку перевертали весь дім догори дригом. За якихось десять хвилин один із них підійшов до коменданта.