Хроніки Якуба Вендровича
- Автор: Піліп'юк Анджей
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Жанр: Юмористическая фантастика
Электронная книга - «Хроніки Якуба Вендровича». Краткое содержание книги:
- Гей, що з тобою? - почав переживати і вірний друг Йосип Паченко.
По обличчю Якуба пройшли судоми.
- Вже виїжджаю, - сказав він повністю тверезим голосом.
Так само раптово вираз обличчя набув нормального кольору. Крісло також повернулося на своє місце. Саме. Друзяки повитріщалися і пороззявляли роти. Якуб встав і одним махом допив пиво.
- Шо то було? - запитав Семен.
- Трьом екзорцистам загрожує смертельна небезпека, -речетативом сказав Якуб. - Я зобов'язаний негайно відправитися їм на допомогу.
- Так ти ж ледь на ногах тримаєшся, - занепокоївся Томаш.
Якуб закліпав очима.
- Бармен, дай ще пляшку спирту в дорогу! - закомандував.
- А платити хто буде? В кредит не дам!
- Друзяки заплатять, - забрав пляшку і залишив повністю спантеличених вірних друзів.
Вийшовши з корчми, Якуб взявся руками за голову. Останній рейсовий автобус відправився в Холм годину тому. Його мотоцикл, як на біду, перебував у несправному стані. Старий самогонщик потягнув ковток пекучого спирту. У нього залишалося приблизно одинадцять годин і більше трьохсот кілометрів, які потрібно було подолати. В цій ситуації залишався лише єдиний вихід. Якуб пішов до пам'ятника навпроти аптеки. Пам'ятник колись поставили царю Олександру II. На п'єдесталі все ще можна було розгледіти напис:
«БЛАГОДЕТЕЛЮ ОТ НАРОДА»
Понад сімдесят років тому на місці царя поставили якогось Тадеуша Костюшка, а напис заліпили цементом. Якуб дістав із кишені жменю монет. Поміж алюмінієвими ПРЛ-івськими білонами знайшов кілька царських золотих. Вендрович виліз на постамент і приклав долоню до замазаного цементом овалу. Сконцентрувався і почав бубнити під ніс дивні наспіви на староцерковнослов'янській мові. Під цементом було зображення двоголового орла. Долоня засвітилася. Якуб відірвав її від каменя. Дивне світло поглинуло уже всю руку і перейшло на плече. Продовжуючи бубоніти під носом, Якуб почав обходити обеліск довкола. Коли перелякані друзі вилетіли з корчми, щоб дізнатися, що сталося, то дідок вже намотував круги.
- Що він робить? - здивувався Семен. - Мабуть, з глузду з'їхав на старість.
- А може, це просто біла гарячка? - думав вголос Томаш. -Чуєш, які дурниці виговорює.
- І в той момент Якуб просто зник.
- Шо?{ - здивувався Паченко.
Усі підбігли до пам'ятника, але від їхнього старого друга не було і сліду.
- Щось мені все це не подобається, - сказав Семен.
Потім повернулися в корчму. Адже було зрозуміло, якщо
Якуб виживе у тій пригоді, то обов'язково з'явиться саме там.
Екзорцисти опустили руки.
-1 як, вдалося щось зробити? - запитав Павел.
- Досить багато, - усміхнулася дівчина. - Я викликала на допомогу Якуба Вендровича.
- А чому саме його? - рознервувався шеф. - Він же - хосш-таплер! Шахрай! Невідь що, а не екзорцист! Той самоучка-дилетант навіть не належить до нашої дипломованої Ліги екзор-цистів!
-Тільки він відгукнувся на наш виклик.
- Треба знову спробувати. Навіть якщо він і отримав наше повідомлення, невідомо чи встигне до нас добратися. Відстань понад триста кілометрів, а в цей час вже нічого звідти не їздить. Навіть якщо автостопом, то поки він нас знайде, нам вже буде однаково.
- Ще ми побачимо, - запротестувала дівчина.
- Перепрошую, - заговорив Павел. - А хто цей Якуб Вен-дрович? Щось я останнім часом тільки про нього і чую...
- Він аферист і шахрай, - сказав сивий шеф. - Може, дивилися програму з ним по телевізору минулої суботи?
-Угу.
- Він лише підриває авторитет нашої рідкісної професії. Вже давно потрібно було заборонити йому займатися своїми фокусами. До того ж він алкоголік, який половину своїх великих пригод пережив в стані галюцинацій від білої гарячки.
- А другу половину сам вигадав, - додав Юзеф. - Він якраз підходить, щоб виганяти білих мишей, які з'являються після передозування алкоголем. Та якби він хоч раз в житті зустрів справжнього привида, так він би просто в штани наклав зі страху.
- А скільки неправди він там по телевізору наговорив, -злісно додав шеф. Йому, бачте, видається, що ера Водолія принесе занепад усьому людству. А, між іншим, саме тоді і відкриються двері безмежних можливостей пізнання. А ера Водолія стане епохою, коли відновиться духовне начало нашої планети. Хто знає, може нам навіть вдасться контролювати процеси реінкарнації?
- Ми станемо володарями таємниці буття і розуму! - додав Юзеф. - Ера Водолія...
- Вибачте, але що це все означає? - перепитав Павел. - Бо я тут слухаю про ті ери..