Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Грушевський, Скоропадський, Петлюра
Грушевський, Скоропадський, Петлюра - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Грушевський, Скоропадський, Петлюра

Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на тере­нах сучасної України у ті часи.
1 ... 342 343 344 345 346 347 348 349 350 ... 384
Перейти на страницу:

У зв’язку з цим, а також у зв’язку з переходом УГА на сторону «білих» та любарською зрадою «правительство УНР... тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність» і «разом з верховною властю республіки для державного діла перебуватиме в певному місці»[708].

Це був останній документ УНР, ухвалений на українських теренах. Наступний побачив світ у Польщі лише в березні наступного року.

«Певне місце» (за термінологією відозви) — це Польща[709]. «Мій від’їзд з України стався внаслідок військово-державної наради за участю п. п. міністрів, начальників всіх дивізій Дієвої армії в м. Любарі 3 грудня 1919 року, — намагався згодом замилити очі нащадкам Петлюра. — Нарада під моїм головуванням прийшла до необхідності переміни, з огляду на зраду командування Галицької армії, методи провадження боротьби з ворогами української державності, а мені виїхати за кордон для провадження державної акції...»[710]

5 грудня Петлюра у супроводі начальника свого штабу та двох осавулів, які тільки й одержали «дозвіл на проїзд до Варшави», покинув Україну[711].

16 листопада уряд ухвалив: «з менту залишення урядом УНР м. Кам’янця і району Поділля призначити головноуповноваженого уряду УНР в залишеному районі. При нім і на чолі з ним працює комітет в складі по одному представникові від всіх центральних установ. <...> На пост уповноваженого призначити ректора місцевого університету і міністра ісповідань, професора І. Огієнка. Асигнувати в розпорядження головноуповноваженого з коштів державної скарбниці 30 млн грн на видатки по піклуванню громадян УНР, що залишаються на цій території, та на забезпечення шпиталю та хворих. Головноуповноважений як представник уряду заступає інтереси громадян перед тою неукраїнською владою, яка займе м. Кам’янець. <...> Урядовців центральних установ, що залишаються в м. Кам’янці, відпустити у відпустку, при тім з 1 січня 1920 р. без утримання». Функції «уповноваженого» Іван Огієнко, за фактичної відсутності уряду, формально виконувавдо кінця квітня 1920 р.[712].

І. Огієнко (1882—1972 рр.). Суспільне надбання

Останні політичні акорди року прозвучали 11—12 грудня: оголосили про кардинальну зміну політики країн Згоди щодо Польщі.

Париж та Лондон вирішили надалі активно не підтримувати Денікіна. Ллойд Джордж та Клемансо запропонували залишити більшовиків «за колючим дротом», не допустити їх подальшого просування на захід європейського континенту.

Така позиція «не давала Польщі жодних конкретних перспектив, передбачаючи, що її треба зміцнювати <...> заради майбутніх непередбачених ситуацій».

Саме після цього рішення Великої Британії та Франції, вважає українська дослідниця, Польща стала почуватися так, ніби її кинули напризволяще і вона сама має шукати виходу зі статус-кво, що склався[713].

Єдиним союзником Пілсудського у смертельній для обох народів та держав битві з більшовизмом, союзником слабким та непевним, залишався лише Петлюра, якого підпирав хіба папірець під назвою «акт про об’єднання наддніпрянської та наддністрянської армій»[714] (або того, що від них залишилося).

З тим і зустріли рік 1920-й...

Частина XIII

УНР: держава без території

Усе «державне» «життя» УНР на початку 1920 р. — це поодинокі засідання уряду Мазепи, головно на території Польщі.

У лютому РНМ відбула одне засідання, у березні — 3, у квітні — 1; 17 припали на травень.

14 лютого в Кам’янці, на останньому засіданні уряду, участь у якому взяли Мазепа, Лівицький, Шадлун, Безпалко та Огієнко, «в порозумінні» з лідерами УПСР Голубовичем та Степаненком, ухвалили декілька принципових управлінських рішень, покликаних нібито оптимізувати діяльність держави без території та громадян:

— схвалили законопроект про «Тимчасовий закон про форму державного устрою та про порядок законодавства»,

— передали колегії у складі Лівицького, військового міністра Володимира Сальського та міністра внутрішніх справ Христюка «права» вирішувати всі внутрішньо- та зовнішньополітичні питання діяльності УНР,

1 ... 342 343 344 345 346 347 348 349 350 ... 384
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)