Вибрані твори. Том III
- Автор: Шоу Бернард
- Год: 2010
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-96882-4-8
- Переводчик: за ред. Владислава Носенка
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - «Вибрані твори. Том III». Краткое содержание книги:
В борні не важко брата подолати.
Надії, прагнення і сподівання
Людей з землі до неба поривають;
Один мети досягне, інший схибить.
Надія згине, або знов повабить.
І тільки той Знайшов свій рай,
Хто зрозумів, що жити — це блаженство.
Це мій переклад, якої ви думки про нього?
Андершафт. Я думаю, друже мій, що коли ви хочете збагнути, що життя — це блаженство, ви спочатку повинні заробити досить грошей, щоб існувати пристойно, і придбати певної влади, щоб бути сам собі паном.
Казенс. Ви мене в біса розчаровуєте! (Далі декламує):
Невже кому-небудь незрозуміло, що всім світом
Одвічний править дух, що в світі все ж незмінно
Його закон панує і межі нема
Його могутності? А людська мудрість — маячня,
Коли вона мовчить про волю Провидіння.
Що в світі є добріше, ніж Божа благодать?
Не боячися смерти, сумирно мусим ждать,
Що принесе нам Рок,
Чи ж не повік кохатимуть Барбару?
Андершафт. Евріпід згадує про Барбару?
Казенс. Це вільний переклад. Грецькою мовою це слово означає «краса».
Андершафт. Чи можу я запитати вас, як батько Барбари, скільки вона мусить мати річного прибутку, щоб її повік кохали?
Казенс. Як батько Барбари, ви мусите за це більше подбати, ніж я. Я можу прогодувати її, даючи лекції грецької мови. Це приблизно все.
Андершафт. Чи не вважаєте ви, що ви для неї гідна партія?
Казенс (увічливо, але вперто). Містере Андершафт, багатьма сторонами я квола боязка людина, почасти невдаха, і здоров’я моє зовсім не таке міцне. Але коли я відчуваю, що мушу чогось дійти, я досягаю цього рано чи пізно. Я це відчуваю щодо Барбари. Я ворог шлюбу, я його дуже боюся й не знаю, що я буду робити з Барбарою, а вона зі мною; але я відчуваю, що тільки я, а не хтось інший, має з нею одружитися. Отже, прошу вас вважати, що це питання вирішено. Не думайте, що я хочу виявляти деспотизм, але навіщо витрачати час, сперечаюсь про те, що є неминуче?
Андершафт. Ви хочете сказати, що ви ні перед чим не спинитеся, навіть перед тим, щоб навернути Армію Спасіння на культ Діоніса?
Казенс. Завдання Арміїї Спасіння — рятувати людей, а не сперечатися про ім’я того, хто їх веде за собою. Діоніс чи хтось інший — яку це має вагу?
Андершафт (устає й підходить до нього). Професоре Казенс, ви мені до вподоби!
Казенс. Містере Андершафт, ви, як я встиг помітити, неприторенний шахрай. Але властиве мені почуття гумору дозволяє мені оцінити вас як слід.
Андершафт мовчки простягає йому руку; вони тиснуть руки один одному.
Андершафт (раптово зосередившися). А тепер до справи!
Казенс. Пробачте, ми говорили про релігію; навіщо ж повертатися до такої нецікавої й незначної розмови, як розмова про справу?
Андершафт. Релігія тепер є наша справа, бо тільки через релігію ми зможемо завоювати Барбару.
Казенс. Ви теж полюбили Барбару?
Андершафт. Так, любов’ю батька.
Казенс. Любов батька до дорослої дочки — найнебезпечніше з усіх захоплень. Я прошу дарувати мені те, що я порівняв це чуття до мого блідого, несміливого й недовірливого почуття до неї.
Андершафт. Не ухиляйтеся від теми! Нам треба завоювати її, а ми обидва не методисти.
Казенс. Це нічого не важить. Ця сила, що нею тут володіє Барбара, те, що має силу над нею, це не кальвінізм, не пресвітеріанство й не методизм.
Андершафт. І не поганська віра давніх греків, чи не так?
Казенс. Припускаю, Барбара має свою цілком своєрідну релігію.
Андершафт (тріумфуючи). Ага, Барбара Андершафт і повинна бути така! її натхнення виходить з неї самої.
Казенс. Як ви гадаєте, воно зародилося в ній?
Андершафт (із запалом, що все збільшується). Вона дістала це в спадщину від Андершафтів. Я передам свій смолоскип дочці, і вона вербуватиме мені прихильників та проповідуватиме мою євангелію.
Казенс. Яку? Гроші й порох?
Андершафт. Так. Гроші й порох! Воля й могутність! Влада над життям і смертю!
Казенс (чемно, але намагаючись вернути його на землю). Це надзвичайно цікаво, містере Андершафт. Ви, звичайно, усвідомлюєте, що ви божевільний?
Андершафт (з подвоєною силою). А ви?
Казенс. О, божевільний до останньої міри. Я нічого не маю проти того, що ви відгадали мою таємницю, бо я знаю вашу. Але я вражений: невже божевільний може стояти на чолі гарматного виробництва?
Андершафт. А хто, окрім божевільного, здатний на це діло? А тепер (зі збільшеною силою) — питання за питання! Чи може нормальна людина перекладати Евріпіда?
Казенс. Ні!
Андершафт (схоплює його за плече). Чи може нормальна жінка перетворити неробу в людину й хробака — на жінку?
Казенс (пригнічений цим натиском). О, могутній батько, великий мільйонере!
Андершафт (наступаючи на нього). Скажіть мені: тут, у цьому притулкові Армії Спасіння, зараз перебуває двоє чи троє божевільних?
Казенс. Ви вважаєте, що Барбара така ж божевільна, як і ми?
Андершафт (легенько відштовхує його й раптово вертається до свого звичайного спокою й душевної рівноваги). Ну, професоре, будемо називати речі їхніми іменами. Я мільйонер, ви поет, Барбара — рятівниця душ. Що ми маємо спільного з вульгарною юрбою рабів та ідоловірців? (Знову сідає, презирливо знизуючи плечима на згадку про чернь).
Казенс. Стережіться. Барбара любить простий люд. І я також. Невже ви ніколи не відчували поезії такої любови?
Андершафт (холодно й сардонічно). Чи любили ви коли-небудь бідність, як святий Франциск? Чи любили ви коли-небудь бруд, як святий Сімеон? Чи любили ви коли-небудь хвороби й страждання, як наші сестри-жалібниці й філантропи? Такі примхи — не чесноти, а найнеприродніші з усіх пороків. Така любов до простого люду може втішити онуку графа або якогось професора університету. А я сам був простий чоловік і бідар, отже, для мене вона не мала в собі нічого чарівного. Хай бідарі запевняють, що бідність є благословенням неба; хай боягузи утворюють із своєї полох-ливости релігію, проповідуючи покору. Але ми інакше мислимо. Ми троє повинні стояти вище за простий люд. Інакше як змогли б ми допомогти дітям цього люду піднятися до нас? Барбара мусить належати нам, а не Армії Спасіння.
Казенс. У такому разі, я повинен вам сказати: ви не знаєте Барбари, коли сподіваєтеся відтягти її від Армії Спасіння отакими балачками, як зі мною.
Андершафт. Друже мій, я ніколи не прошу там, де можна купити.
Казенс. Чи повинен я це зрозуміти як натяк на те, що ви можете купити Барбару?
Андершафт. Ні, але я можу купити Армію Спасіння.
Казенс. Це зовсім неможливо!
Андершафт. Ви побачите. Всі релігійні організації існують тільки тому, що продаються багатіям.