Вибрані твори. Том III

Андершафт. Не турбуйтеся, міс Гілл, я маю самописне перо. (Дженні зупиняється. Він сідає до столу й виписує чек. Казенс устає, щоб було йому більше місця. Всі вони мовчки спостерігають).

Білл (цинічно звертаючися до Барбари, вкрай грубо). Яка ціна тепер вашому спасінню?

Барбара. Спиніться! (Андершафт перестає писати. Усі здивовано повертаються до неї). Місіс Бейнз, чи справді ви хочете взяти ці гроші?

Місіс Бейнз (уражена). Чому ж ні, люба?

Барбара. Чому ні? Чи знаєте ви, хто такий мій батько? Невже ви забули, що лорд Сексмендгем — це Боджер, фабрикант горілки? Чи пригадуєте ви, як ми благали міську раду заборонити Боджерові рекламувати свою горілку вогняними літерами на небі? Бідні, пияцтвом виснажені створіння, що куняли на надбережжях, щоразу, прокидаючись, читали на небі ці підступницькі знаки, що нагадували їм ізнову про пекучу жагу. Чи знаєте ви, що найбільша небезпека, яку довелось мені поборювати, це не диявол, а Боджер? Боджер, Боджер, з його горілкою, з його гуральнями та шинками. Чи не хочете ви перетворити наш притулок на один з його шинків і запропонувати мені завідувати ним?

Білл. До того ж у нього паскудна горілка!

Місіс Бейнз. Люба Барбаро, лорд Сексмендгем, так само як кожний із нас, має душу, яку можна спасти. Коли небо вказує нам, як з користю вжити його гроші, невже ми повстанемо проти того, що послано нам у відповідь на наші молитви?

Барбара. Я знаю, що він має душу, яку треба спасти. Нехай він прийде сюди, й я вживу всіх заходів, щоб його спасти. Але він хоче прислати сюди чек, щоб купити нас, і грішити так само, як раніше.

Андершафт (врозумливо, причому один Казенс убачає в його словах іронію). Моя люба Барбаро, алкоголь конче потрібний. Він зціляє хворих...

Барбара. Нічого подібного.

Андершафт. У кожному разі, він допомагає лікареві; проти цього напевно буде менше заперечень. Він полегшує життя мільйонам людей, що не могли б його стерпіти, бувши цілком тверезі. Він дає парламентові змогу об одинадцятій годині вечора розв’язувати такі питання, що жодна нормальна людина не розв’язала б їх об одинадцятій годині ранку. Чи винний Боджер у тому, що цим неоціненним даром обурливо зловживають менш ніж один відсоток бідарів?

Він ізнову повертається до столу, підписує чек і перекреслює його.

Місіс Бейнз. Барбаро, чи будуть більше чи менше пиячити, коли всі ці бідарі, яких ми рятуємо, прийдуть завтра й знайдуть двері нашого притулку зачиненими? Лорд Сексмендгем дає нам ці гроші, щоб ми стримували людей від пияцтва й таким чином руйнували його власне діло.

Казенс (єхидно). Чиста саможертва Боджера, це ясно. Хай благословенний буде Боджері. (Барбара приходить у відчай, коли Адольф теж зраджує її).

Андершафт (вириває чек, кладе чекову книжку в кишеню, підводиться й прямує, минаючи Казенса, до місіс Бейнз). Я так само, місіс Бейнз, маю деякі претензії на безкорисливість. Подумайте про моє діло! Про вдів, сиріт. Про дорослих чоловіків і юнаків, що їх розшматувала шрапнель і отруїв лідит!

Місіс Бейнз здригається, але він провадить нещадно.

Андершафт. Подумайте про океани пролитої крови, що жодна крапля її не пролита в ім’я справедливости! Про зруйновані поля! Про мирних селян, чоловіків і жінок, що мусять, щоб не вмерти з голоду, обробляти свої ниви під ворожим вогнем! Про тих жорстоких нікчемних боягузів, що, сидячи вдома, підохочують інших битися, щоб задовольнити свій національний гонор! Усе це постачає мені гроші. Я маю найбільше прибутків тоді, коли всі газети повні цього. Ну що ж, ваша робота в тому, щоб проповідувати мир на землі й благовоління між людьми. (Обличчя місіс Бейнз ізнов прояснюється). Кожний навернений воїн буде голосувати проти війни! (її губи шепочуть молитву). І проте я даю вам ці гроші, щоб допомогти вам і прискорити свій власний розор. (Дає їй чек).

Казенс (у захваті вискакує на лаву, пройнятий зло-радістю). Наше тисячоліття буде відзначене безкорисливістю Андершафта й Боджера! О, радійте! (Витягає з кишені палички до барабана й розмахує ними).

Місіс Бейнз (бере чека). Що довше я живу, то більше бачу доводів того, що є безкрая добрість, яка рано чи пізно обертається на користь справі спасіння. Хто подумав би, що війна й пияцтво можуть зробити добро? А тим-часом прибутки від них сьогодні складено до ніг Армії Спасіння, щоб вона могла продовжувати своє благословенне діло. (Вона зворушена до сліз).