Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
Морланд… Хто він такий, чорт забирай? Видає себе за англійця, достатньо заможний, аби ошиватися у клубі леді Чеддерс, просаджуючи грубі гроші; впевнений у собі, розсудливий, вельми приязний і легко заводить знайомства… Більше нічого конкретного про нього не скажеш.
Роздумуючи, Марко розстібнув тугий смокінг, що облягав його фігуру поверх сорочки, наче друга шкіра.
Мимоволі провівши рукою по кишені, раптом відчув щось під пальцями.
Те щось виявилося маленьким аркушем паперу, згорнутим у щільну рурку. Такі, коли навчався у кам’янецькій гімназії, хлопці перед іспитами робили. Марка завжди дивувало — навіщо? Непомітно розгорнути оту рурку та ще й непомітно скористатися нею було справжнім мистецтвом, особливо якщо класом туди-сюди походжає інспектор… Чи не краще усе завчити напам’ять?
Звідки взялася ця рурка у його кишені? Хто її туди підкинув?
Власник крамниці, де купувався смокінг чи, можливо, хтось із присутніх за столом у гральні леді Чеддерс?
Обережно розгорнув послання.
«SSiS» — усе, що було виведено на тому клаптику паперу. Японською чи китайською — хто його розбере… Марко не володів жодною з них.
Вранці, проігнорувавши ситний сніданок у готельній ресторації, Швед вирушив до міста в надії, що знайде когось, хто міг би перекласти йому ту абракадабру.
Зброю надійно приховано під одягом. До внутрішньої кишені пальто про всяк випадок поклав фотографічні картки леді Чеддерс, рурку з посланням та складений удвоє «Путеводитель по Харбину», принесений учора Флемінгом, так, аби він стирчав назовні, видаючи його власника за приїжджого іноземного туриста, що блукає вуличками міста.
З Європи до Харбіна щодня прибувало чимало заможних джентльменів — одні із надією знайти вдале застосування для своїх капіталів, інші — побачити цей новий, дивний світ, слава про який ширилася через океан.
І все ж безпомічність Шведа дратувала. Флемінг не володів ні китайською, ні японською, аби прочитати ті ієрогліфи. А послугами офіціанта-китайця готельного ресторану Марко не наважився скористатися, аби не ризикувати. Хто знає, чим дихає обслуга «Харбіну»…
Шпигунами могли виявитися хто завгодно: і косоокий хлопчик, що попри вранішню прохолоду замерзлими пальцями до глянцу натер його взуття і, здавалось би, зрадів не тільки монеті за роботу, але й можливості нарешті зігрітися — так енергійно він рухав щіткою по носаках черевиків… І офіціант, який приніс Маркові піалку із зеленим чаєм. І літній чоловік, що просив милостиню на Пристайній.
Можна було б, якби не наказ, звернутися до британського консуляту, та він не має там права світитися без крайньої на те потреби.
Збираючи компромат про високопоставленого військового чиновника Великої Британії, котрому протегує сама королівська родина, на британський консулат у Харбіні покладатися не можна! У Семпілла серед дипломатів консульства могли залишитися на найнепомітніших посадах свої люди…
«Е§й». Що ж означає той надпис? Місце зустрічі, якесь потаємне слово чи послання? Так можна до вечора блукати харбінськими вулицями, нічого достеменно не дізнавшись.
Ранковий холод змушував його рухатися швидко, тож якось непомітно опинився біля знаменитої пельменної «Донг-Фанг», де зустрівся із Флемінгом вперше, коли прибув до Харбіна.
Знайомі двері і скляна вітрина. Він же не поснідав навіть! Було б добре зараз посьорбати чогось гарячого та зігрітися, обдумуючи свої наступні дії. І раптом Марко побачив: за розмальованим золотими ієрогліфами склом сидів… Ну, звичайно, як же він міг забути про нього!
Марко прочинив двері і поволі зайшов до пельменної.
Як завжди, одягнутий не по погоді, Бендер жадібно сьорбав гарячий бульйон просто з великої керамічної піали. Його потерта кепка і старий закудланий шарф колись білого кольору лежали поруч, на стільці. Тут же до ніжки столу безпритульною собакою тулився чорний наваксований саквояж, а на спинці стільця висіло здихликом сіре благеньке пальто.
Офіціант зневажливо пхекнув, пройшовши повз нього, — з такого задрипанця чайових не дочекатися. І хоч тут, у пельменній «Донг-Фанг», Остапа Бендера знали усі і до його присутності ставилися поблажливо, своєї копійки, однак, втрачати не збиралися.
— Вижу, дела у вас идут неважно, — проказав Марко упівголоса і, не чекаючи запрошення, присів поруч зі своїм старим знайомцем.
Бендер підняв на нього важкий погляд.