Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
Інші гравці потрохи розсіялися, захопившись іншими, менш морочливими розвагами.
Нарешті, — і Марко відчув це спиною, — двері до гральні прочинилися і увійшла вона.
Повільно пропливла поміж гральними столами. Зупинилася біля них.
Шарлатова парча її сукні торкнулася Маркової ноги. Те, що вона зупинилася саме біля нього — добрий знак. Мабуть, за інших обставин він мав би запропонувати їй присісти, та Марко навіть не ворухнувся, вдаючи повне зосередження на грі. Та й сама леді Чеддерс не виявила такого бажання.
Стояла незворушно. Вибілене обличчя-маска не відображало жодних емоцій.
Шуберт за столом помітно занервував.
У гральні запанувала мертва тиша.
— Вам відомі правила мого закладу, панове, — проказала Сибілла. — Чекаю на мого переможця…
Зашурхотіли карти. Маркові раптом здалося, що напруження за гральним столом можна різати ножем, — таким відчутним воно стало.
Болін потягнув карту. Повільно перевернув.
— Чорт! — вилаявся він. Перед ним лежав туз. За правилами бакара він дорівнював нулю. — Нуль очків! Це ж треба аж так виразно програти!
Сибілла Чеддерс поблажливо усміхнулася, не зронивши ні слова.
Шуберт і собі потягнув карту. Десятка…
Він нервово розсміявся.
Маркова ставка на «банкомета» — Боліна не зіграла.
— Ще раз, панове! — проказав круп’є, перемішуючи колоду карт і вкладаючи її до сабо. — Повторні карти. Робімо ставки.
— На «гравця», — мовив Марко, посунувши фішки.
Морланд хильнув віскі і стенув плечима.
— Ставки зроблено, — оголосив круп’є, приймаючи свою дерев’яну лопатку.
Сибілла Чеддерс перетворилася на закам’янілу статую в очікуванні вердикту фортуни.
— Валет… — спересердя лупнув картою по столу Карл Болін. — Чорт, леді Чеддерс… Я програв. Нуль очків!
— Не все ж коту Масниця, — беземоційно проказала вона.
Марко здивувався. Почути від англійки російський вислів… Та леді Чеддерс, звісно, могла нахапатися тут, у своєму клубі, навіть афоризмів тибетських мудреців…
Костянтин Шуберт майже тремтячою рукою перевернув карту. І не повірив своєму щастю.
Після десятки, яка випала перед тим, йому дісталася двійка…
— Вісім, вісім очків, панове! — заволав Шуберт. — Леді Чеддерс, сьогодні ви — моя!
Та вона й оком не зморгнула.
Наче нічого не сталося, подивилася на Марка.
— А ви, містере Мак-Міллан… На кого ви поставили?
— Цього разу на «гравця», — відповів Швед. — І разом із містером Шубертом моя ставка виграла…
— Містере Шуберт… — голос Сибілли Чеддерс відчутно зм’як. — Попри ваш успіх сьогодні я обираю містера Мак-Міллана.
— Т-т-тобто? — затинаючись, перепитав Костянтин Шуберт. — Мадам, я набрав належну кількість очків… Мені відомі правила! Хто набирає 9 очків — той отримує вас!
— Але ви не набрали дев’ять очків! — зневажливо пирхнула леді Чеддерс.
— М-мадам, — не відступав і Шуберт, — за правилами гри у бакара 8 очків прирівнюється до виграшу, коли у противника менше дев’яти. У містера Боліна — нуль! Отже, я…
— Отже, ви, містере Шуберт, — безапеляційно проказала Сибілла Чеддерс, — набрали 8 очків і за правилами бакара ви, безперечно, виграли. Але не ніч зі мною. Вона вартує 9 очків. Я ж маю сьогодні бажання обрати того, кому подарую цю ніч. І цим щасливцем буде містер Мак-Міллан.
Марко краєм ока помітив, як у своєму кутку піднявся з крісла і підійшов ближче здивований Ян Флемінг.
— Як зіграли ставки містера Мак-Міллана до цієї, останньої? — поцікавилася Сибілла Чеддерс у свого круп’є.
— Жодна належно не зіграла… — промовив той, глипнувши у свій шкіряний записничок. — Містер Мак-Міллан загалом набрав усього 3 очки…
Шуберт почервонів, ледь стримуючи обурення.
— Але мадам… Це несправедливо щодо мене! Ви на ходу перекроюєте правила! Якщо вже на те пішло — виграв я!
— Я не можу допустити, щоб у вас склалося погане враження про мій клуб, містере Мак-Міллан, — рука Сибілли Чеддерс опустилася Маркові на плече. — Ви уперше тут. Ви стільки разів програвали… Ви так щедро заплатили за послуги, якими усе ще не скористалися… Ця ніч ваша, — проказала вона, не звертаючи жодної уваги на обурення Шуберта.
Марко накрив її руку своєю. Підвів погляд. Він усе ще сидів у кріслі за гральним столом, а вона височіла поруч, наче химерна скульптура.
Її рука затремтіла під його долонею чи то йому так здалося?
Він піднявся, нахилився до неї, наче для цілунку.
Цікаво, яке обличчя ховається за цією маскою з білила?