Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
— Таки да, неважно, — проказав він понуро. Та, упізнавши Шведа, широко усміхнувся. В очах авантюриста одразу зблиснули вогники. — В управдомы меня в Харбине не берут, — додав він уже веселіше. — А все мои начинания в связи с этим бедламом на КВЖД пошли прахом… Путеводители и пособия по выживанию моего сочинения покупать не желают, а отдавать за бесценок, вложив столько денег и сил в их содержание и печать… — Бендер стиха крякнув. — Это же мои мысли! Мой жизненный опыт! Опыт автора!
Марко з розумінням хитнув головою.
— Вот! — Бендер виразно подивився на піалу з недопитим бульйоном перед собою. — За эти деньги еще вчера я мог бы в «Донг-Фанге» заказать приличный обед из двух блюд, а сегодня только этот жалкий куриный бульон, в котором плавает три жиринки…
Марко і собі усміхнувся сумно.
— Да… — нарешті мовив він. — Похоже, золотые дни Харбина стремительно уходят в небытие. А вместе с ними — и благополучие его обитателей. Но, в самом деле, не оставить же мне вас в такой затруднительной ситуации! Это просто замечательно, что я встретил вас, господин Бендер, снова.
— Вы запомнили мое имя? — здивувався той.
Швед поманив пальцем офіціанта.
— Отложите свой бульон в три жиринки, господин Бендер, и закажите все, что пожелаете.
— Остап, — все ще розгублено-здивовано промовив той. — Зовите меня Остапом, раз вы мне друг.
— И хорошей выпивки закажите, — додав Марко з посмішкою. — Я все оплачу.
До столу подали м’яку тушковану свинину з овочами та чисту горілку.
Цокнувшись з Остапом Бендером келишками, Марко пригубив свій. Зігрітися такого холодного ранку не завадило б і йому. Не чекаючи, коли ж збентежений Бендер візьметься до своєї порції м’яса, Марко почав смакувати своєю. Горілка миттю зігріла, легені наповнилися приємним теплом а м’ясо під дивним на смак гострим зеленим соусом виявилося пречудовим.
— Где вы обитаете, господин Бенедер, позвольте полюбопытствовать? — поцікавився Швед, дочекавшись, поки той вгамує перший голод.
— Да… Снимаю один убогий уголок. Мне за него и платить-то особо нечем, — щиро зізнався той, розвівши руками. — Пока на КВЖД дела шли хорошо, я зарабатывал неплохо. На еду и крышу над головой вполне хватало… Но как только начались эти забастовки робочих… Турист — он же удобство любит! Безопасность! А не забастовки. Деньги, опять же… в бумажки превратились… Каждый день новый курс! Видано ли такое! — Бендер довірливо нахилився до Марка і проказав тихо: — Не скрою, в былые годы я бы воспользовался ситуацией всеобщего хаоса и замешательства. Да только и силы уже не те, да и хочется тихой, спокойной жизни. Обосноваться где-нибудь и жить, не ведая печали. Мои прежние надежды разбиты, планы рухнули… Мечтал увидеть мир, пересечь океан, увидеть Рио-де-Жанейро… А засел в этой дыре на краю света! Говорят, — продовжив він геть утаємничено, — большевики с японцами затеяли большую драку и, памятуя недавние события в бывшей Российской империи, — к бабке не ходи! — могу с уверенностью заявить, что скоро японцы уберутся из Харбина и город окажется под большевиками! Уж я-то знаю! И зачем я, спрашивается, бежал сюда от большевиков?
— Не отчаивайтесь, мой друг! — усміхнувся Марко. — Сейчас многие уезжают из Харбина, покидают Дальний Восток и устремляются в Аргентину или Бразилию… Еще не все потеряно, возможно, ваша мечта осуществится.
— Если бы… Но, как видите, на данный момент я даже не в состоянии оплатить свой обед, — очі Бендера тьмяно зблиснули. — Что говорить о том, чтобы сэкономить на покупку билета!
— Я помогу вам, господин Бендер, — промовив Марко без передмов. — Помогу с оплатой жилья и деньгами на расходы.
— В обмен на что? — здивовано поцікавився Бендер.
— Если согласитесь поработать на меня, — просто сказав Марко. — Возможно, я даже оплачу вам билет на лайнер до Рио.
Остап Бендер сконфужено замовк. Навіть відклав убік ніж та виделку.
— Хотелось бы мне поверить в вашу доброту, господин… Я даже не знаю, как вас зовут… оказывается.
— Это не имеет ровно никакого значения, — відповів Марко. — Если вы будете тщательно выполнять все, о чем я буду вас просить… Вы получите обеспечение в Харбине на все время наших деловых отношений и вожделенный билет на лайнер, когда они подойдут к завершению.
В очах Бендера уже читалася не просто цікавість, а захоплення.
Все ж він замислився. На якусь мить. Та, відкинувши сумніви, спантеличений такою щедрою пропозицією, подав руку Маркові.
— Я полностью к вашим услугам. Что бы там делать не довелось, — впевнено промовив він. Та за мить скоромовкою перепитав: — Ведь никого убивать не придется?