Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
Швед мовчки розгорнув листа, пробії очима. Штемпель на конверті підтверджував: лист був надісланий зі Стамбула. Почерк і справді належав Річарду Сеймуру.
«Джейкобе, мій старий друже,
маючи твердий намір побувати у твоїх краях, я все ще не встигаю дати лад власним справам у Стамбулі, тим більше, що зараз вдалося досягнути повного порозуміння із турецькою владою в частині археологічних розкопок там, де ми й не сподівалися… Тож замість мене, якщо усе складеться, прибуде мій молодий колега.
Прийми його, як приймав би мене, і посприяй у його справах.
Тих справах, про які я тобі так довго і нудно розповідав.
Особливо подбай про його дозвілля, аби він не почувався нудно. Поведи його у російські ресторани, покажи місто.
Харбін любить сміливців. І цьому хлопцю не звикати до випробувань. Але у кожного сміливця має бути добрий порадник. Кращого за тебе я би не шукав…»
— Тепер послухайте, що я вам скажу, — продовжив Морланд майже пошепки. — Ваша місія у Харбіні занадто некоректна для наших чистоплюїв, занадто «з душком». Офіційний Лондон, не бажаючи скандалу, старанно заплющує очі на витівки Семпілла. Ніхто не хоче по-справжньому, добре покопатися у цьому лайні, ніхто не хоче вимаститися по лікті, виводячи на чисту воду поважного й респектного англійського джентльмена…
— Тобто таке можна провернути хіба руками зайди-іноземця, який прагне утвердитися на роботі у спецслужбі чужої країни і юного, ніде не засвіченого засранця, у якого від амбіцій і нудьги зриває дах? — усміхнувся Швед.
— Саме так, вашими з містером Флемінгом руками, Мак-Міллане, — уточнив Морланд. — Їм зручно чужими руками загребти жар… чи то пак — вигребти Авгієві стайні[4]… — ствердно кивнув він. — Саме тому С.І.С. потребувало вас і містера Яна Флемінга як ідеальних виконавців. Але для вас, юначе, то шанс! Розумієте? І Сеймур не міг не скористатися ним для вас, задля вашого ж блага. Я поясню вам хід їхніх думок, — продовжив Джейкоб Морланд. — Ризиковані міжнародні скандали сьогодні у Лондоні нікому не потрібні. Кожен британський урядовець бажає представити себе голубом миру, а не буревісником. Знаєте, скільки разів Семпіллу висували підозри у державній зраді? І щоразу він виходив сухим із води, з черговими нагородами і підвищеннями. Королівська родина заступається за нього, усе зводиться нанівець… Отож, я гадаю, ця операція, юначе, не тільки С.І.С. координується. Вона раптом стала потрібною комусь в уряді. Комусь достатньо далекоглядному, хто усвідомлює, що Семпіллові розваги можуть стати передвістям великої катастрофи… У разі провалу місії контора сподівається на вас почепити усіх собак, а Флемінга повернуть його родині. Але у разі, якщо все вдасться… — Джейкоб Морланд примружив очі і пильно подивився на Марка.
Офіціант приніс каву й випивку. Морланд на мить замовк.
— Усе вдасться! — промовив ствердно, підсуваючи до себе келих із бренді. — Бо перш ніж вони там, у Лондоні, жамкали шмарклі та ворожили на бобах, ми із Сеймуром обмізкували усе до дрібниць. І те, що ви сьогодні тут — наша спільна місія, а не їхня. Хоч ваша контора і вважає навпаки, — посміхнувся Морланд знову своєю по-англійськи стриманою, скупуватою посмішкою.
Марко зробив ковток. Кави перехотілося.
— У Харбіні, — продовжив Морланд, — як ви вже, мабуть, зрозуміли, ми наче на пороховій бочці, в очікуванні, коли цей світ штучної толерантності та фальшивої взаємоповаги впаде. А він, повірте, впаде, швидше, ніж ми гадаємо. Совєти стоять упоперек горла японцям, а японці — совєтам. А ще ж російські емігранти… І зовсім скоро вони вчепляться один одному в горлянку не на життя, а на смерть. Вам потрібно впоратися з усім до того, як тут почнеться справжня катавасія…
Марко уважно слухав Морланда, а поміж тим думав про те, про що у Парижі спілкувався із Євгеном Коновальцем.
4
Авгієві стайні, конюшні — в грецькій міфології обора царя Еліди Авгія, що мав багато худоби й не чистив обору від гною ЗО років. Геракл спрямував води річки на Авгієві стайні й вичистив їх за один день, не забруднившись, що стало п’ятим (за іншими джерелами сьомим) подвигом Геракла.