Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
— Леді Чеддерс! — проказав тихо. — Дякую за вашу невимовну щедрість, але нагороди вартий лише переможець. І це містер Костянтин Шуберт… Подаруйте йому вашу люб’язність. Не мені… Я програв і це очевидно. Може… іншим разом…
Він знову торкнувся її руки губами й пішов. На губах залишився гіркувато-крейдяний присмак білила, котрим вона штукатурила своє обличчя.
Попрямував просто до дверей, непомітно витираючи губи.
Якщо Флемінг має розум, то попрямує слідом за ним за якусь мить.
— Ну что, шлюха, получила ночь любви? — долинуло російською. — Я объедки не подбираю… — регіт Костянтина Шуберта пролунав за плечима і розтанув серед звуків музики і гомону танцювальної зали. — Погоди, я еще тебе припомню, благодаря кому ты…
Марко стишив крок, та з уст Шуберта не вирвалося більше ні слова, наче він захлинувся.
Марко нарешті опинився надворі. Вдихнув прохолодне нічне повітря на повні груди.
— Мак-Міллане, зачекайте… Що то було?
Флемінг таки наздогнав його.
— Ви відмовилися від ночі із Сибіллою Чеддерс? — здивовано перепитав Ян. — Подумати тільки! Ви програли купу грошей, вона заради вас відмовляє тому росіянину, Шуберту, пропонує вам себе як втішний приз… Таке трапляється раз на століття! А ви відмовилися від ночі з нею!
— Ви були вельми спостережливі, Яне, — байдуже відповів Марко, крокуючи вулицею. — Не такий то вона і цінний приз, якщо так легко пропонує себе навіть новачку, що програвся.
— А чого дивуватися? Зрештою, вона ж проститутка! Дорога шльондра, — розгублено стенув плечима Флемінг.
— Ото ж бо й воно, що дорога.
— Ви розкидалися грубими грошима, Мак-Міллане… Може, вона хотіла витягнути з вас іще більше?
— Можливо… — стомлено відповів Марко. — Та не сьогодні.
— Зачекайте, а тепер ви куди?
— До готелю, куди ж іще! Спати. Я до біса стомився, Флемінгу. Усе не відісплюся ніяк з дороги.
— Подумати тільки! — Ян сплеснув руками. — Як це — спати? Нічого не розумію!
— Яне… — Марко зупинився на мить і подивився на свого супутника. — Що вам не зрозуміло? Друже, занотуйте усе, що хочете запитати, і приходьте завтра. За ланчем я усе вам поясню.
Флемінг знову стенув плечима.
— Нічого не розумію! — повторив він. — Відмовити Сибіллі Чеддерс у ночі кохання! Дурня якась! Як же ви тепер зблизитеся із нею? — поцікавився тихо. — Адже наша мета…
— Яне, заспокойтеся, друже, — Марко поплескав Флемінга по плечу і стомлено позіхнув. — Мені потрібно було привернути її увагу до себе — мені це вдалося. Повертайтеся до свого готелю або ж залишайтеся до завтра у «Харбіні», звісно, якщо там є вільні номери, я сплачу витрати. Свій номер не пропоную, вам буде незручно на канапі, а своїм ліжком я вам поступатися не збираюся.
У номері, опинившись на самоті, Марко нарешті із великим полегшенням розстібнув краватку-«метелика» і жорсткі накрохмалені манжети сорочки.
Подумки собі зізнався: сьогоднішній вечір й уся тота атмосфера «клубу» леді Чеддерс справили на нього найогидніше враження. Ще гірше, ніж коли доводилося вимушено зависати із Остапенком у Стамбулі, в «Кікі».
А от Флемінг, здавалося, почувався у закладах такого сорту як риба у воді! Ну, насправді комфортне почування тут ні до чого. А щодо «гарних» новин — за гральним столом сиділо чимало цікавих персон, із якими варто було б негайно завести більш близьке знайомство.
Марко замислився і наче подумки повернувся за гральний стіл.
Болін. Нащадок збіднілої діамантової імперії, вочевидь, почувається вкрай самотньо тут, на краї світу. Депресивний тип, хоч і намагається видаватися компанійським. Та й враження він справив дивне… Засльозені, наче від безсонних ночей, очі, змучений погляд, бліде обличчя з почервонілими ніздрями… Або він настільки внутрішньо страждає, або… давно і міцно сидить на кокаїні.
Ще тоді, за гральним столом, гостроносий Карл Болін нагадав Маркові конан-дойлівського Шерлока Холмса, котрий теж полюбляв труїти себе цим наркотиком,[3] вводячи заштрики кокаїну у часи бездіяльності свого геніального мозку.
Чомусь раптом пригадалися слова Мальцева, чи то пак Верховенського, — чи не пам’ятає він, як у Москві у 1900-му кокаїн продавали в аптеках, наче зубний порошок, по рублю за упаковку, а у найвишуканіших пітерських салонах це трійло використовували за приправу для страв та вина.
Костянтин Шуберт… Не такий простий, як видається. Має військову виправку, помітно і неозброєним оком. Мабуть, із колишніх «благородій». Агресивний, однак намагається контролювати ситуацію і не заходити надто далеко. І що означає цей його останній вигук? Цікавий персонаж… Із таким варто зійтися і через нього промацати настрої білогвардійської еміграції.
3
Шерлок Холмс інколи вводив собі морфій або кокаїн для стимулювання розумової діяльності.