Українська Повстанська Армія 1942-1952
- Автор: Мирчук Петр
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Українська Повстанська Армія 1942-1952». Краткое содержание книги:
Для того, хто пише її історію, це означає, що побіч винотовування й провірювання самих фактів, він мусить при кожному з них ще мозолитись розшифровуванням псевду, бо кожний бієць УПА, від Головного Командира, до звичайного рядовика, закритий для посторонніх глядачів, і навіть для своїх приятелів, псевдом, прибраним іменем. Умовини підпільної боротьби з таким безоглядним тоталістичним режимом як націонал-соціялізм та большевизм, змушують революціонерів міняти свої псевда у висліді чого одна людина виступає в різних етапах боротьби, під різними псевдами, або й вживає різних псевд у той сам час. (наприклад: інж. Роман Шухевич - відомий зразу як сотн. Щука, як Головний Командир УПА, стає відомим як ген. Тарас Чупринка, як Голова підпільного уряду України, Генерального Секретаряту УГВР - під псевдом Роман Лозовський, а як Голова Проводу ОУН - під псевдом Тур). Розкриття псевда дозволене тільки після смерти даного революціонера і то лише тоді, коли це не може стягнути репресій на його рідню, ні пошкодити справі. (При тому інтересно зазначити, що українські революціонери з Осередніх та Східніх земель, з правила не бажали собі розкривання їхніх псевд навіть у випадку їх загибелі.) Ізза цього чимало командирів покищо мусить реєструватися в історії тільки їхніми псевдами.
Крім цього, з конспіративних причин, так у фронтових звідомленнях УПА як і в підпільній літературі не подавано структури УПА і дуже часто навіть назв частин УПА, що звели даний бій. Багато документів дій УПА в воєнній хуртовині пропало, багато акцій взагалі залишились поза реєстром.
Не дивлячись на всі ті труднощі, з яких мусять випливати згадані недотягнення нашого начерку історії УПА, ми, спираючись на публіковані вже в Краю документи та додаткові інформації деяких учасників боротьби, рішились дати його до рук загалу, щоб, крім усего іншого, заохотити тих, які можуть додати певні доповнения, чи уточнення подати їх, заки ще час вспіє затерти їх в їхній пам'яті. Бо нашим обов'язком є - передати майбутності якнайточніше записані сторінки тієї великої героїчної епохи нашого народу, що називається історією УПА.
При цьому треба зазначити, що й у 1946 р., як і завжди до цього часу, УПА веде наступальну боротьбу лише проти військ і працівників НКВД та активних членів большевицької партії. Проти Ч.А., зважаючи на те, що в ній перебувають мільйони працюючих, ворожі большевицькому режимові і яких большевики лише силою загнали в лави армії, УПА боролась лише тоді, коли сама була атакована. Ніде й ніколи не виступала УПА проти мирних членів радянської суспільности незалежно від їх національної приналежности.
У зв'язку з повищим, коли йдеться про тактичні прийоми УПА, то вони в 1946 р. були такі: 1) несподівані бойові напади на більші і менші енкаведівські з'єднання, 2) турбуючі наскоки на ворожі адміністративні центри, 3) бойові засідки більшими, а часто меншими, а то й цілком малими власними бойовими групами на частини НКВД, їхніх верховодів, постачання і т.п., 4) нищення ворожих комунікаційних споруд і засобів зв'язку (залізничних станцій, шляхів, пускання під укіс транспортів НКВД, зривання телеграфічних ліній і т.п.), 5) саботажеві акції (нищення копалень, нафтових шибів, збіжевих магазинів, промислових підприємств, що працюють на армію, адміністративних установ тощо). УПА виходить із того заложення, що багатства українських земель, здобутки праці українських працюючих - власність українського народу і московсько-большевицькі окупанти не мають права грабувати Україну, щоб збільшувати свою війсьісову міць. Здобуті харчові і інші продукти, оскільки вони не потрібні для УПА, з засади роздається населенню, 6) безпосередня оборона українського населення від сталінських окупантів (звільнювання арештованих і вивожених, розбивання тюрем, протидії ворожим терористичним і грабіжницьким нападам на українські села, протидії економічному грабункові українського населення активною підтримкою українського селянства в його бойкоті т. зв. держпоставок, відбирання та повертання власникам награбованого ворогом контингенту, нищення заготівельних пунктів та документів проведеної заготівлі, через нищення ворожого апарату для грабежу селян, убивання енкаведистів та найдокучливіших насланих партійців, тощо), 7) замахи на найворожіших українському народові офіцерів НКВД, партійців, енкаведівських провокаторів, агентів НКВД. Цей прийом УПА почала застосовувати особливо 1946 р.
Крім бойових дій, УПА бере жваву участь в ідейно-політичній боротьбі українського народу. Вона видає і кольпортує самостійницько-революційну літературу, провадить публічні збори і гутірки з населенням, підтримує його в важких хвилинах, наснажує до революційної боротьби, провадить пропагандивну роботу серед Ч.А. і поневолених народів СССР, відбуває далекі пропагандивні рейди.
Обмежуючись рямцями цієї статті, ми наведемо реєстр (неповний) боїв УПА.
1. 1. 46 р. в с. Онишківці (р-н Шумськ, Терноп. обл.) українські повстанці розбили магазин місцевого гарнізону і забрали з нього зброю - 1 кулемет "Максим", 2 кулемети "Дехтярьова", амуніцію тощо.
1. 1. 46 р. вд (відділ) УПА Сурма під ком. к-ра Б. розгромив станицю "стрибків" у с. Дебеславці (р-н Коломия, Станисл. обл.).
2. 1. 46 р. вд Сивуля звів півторагодинний бій з великими большевицькими силами на горі Клим біля с. Пороги (р-н Солотвина, Станисл. обл.). У бою вбито 28 енкаведистів і 24 поранено між важко пораненими капітан НКВД. Повстанські втрати - 3 вбиті, 2 поранені.
4. 1. 46 р. частини вд Наддніпрянці, Непоборні і Жубри під ком. к-ра Г. зробили наскок на м. Розділ (р-н Миколаїв, Дрогоб. обл.). Здобуто багаго взуття.
На початку січня 1946 р. пвд (підвідділ) Бистриця зробив наскок на райцентр Долина (Станисл. обл.). Здобуто 18 крісів, та іншу зброю, а також багато потрібних харчів. о год. 3-ій ранку, коли пвд відступав, його настигла погоня з більших сил військ НКВД, з якими підвідділ звів півгодинний бій і, не понісши жодних утрат, відступив.
5. 1. 46 р. вд Дзвони звів бій із бандою з 50 енкаведистів під с. Сулятичі (р-н Журавно, Дрогоб. обл.). Ворога було розбито і він, залишивши 10 вбитих, панічно відступив; вд утрат не мав.
5. 1. 46 р. один повстанець убив на залізничій станції в с. Задвір'я (р-н Глиняни, Львівська обл.) двох енкаведистів, капітана і рядового.
6. 1. 46 р. в с. Повергів (р-н Комарно, Дрогоб. обл.) українські повстанці прогнали із села квартируючих енкаведистів. Останні втратили одного вбитим.
6. 1. 46 р. в с. Угольна (р-н Стрий, Дрогоб. обл.) ройовий УПА Б. разом із кількома стрільцями взяли в полон 8 червоноармійців, що квартирували в цьому селі. Після встановлення, що вони - дійсно червоноармійці, і після пропагандивної гутірки з ними їх було звільнено.
6. 1, 46 р. 80 пограничників НКВД заквартирували в с. Грабівка (р-н Перегінсько, Станисл. обл.), куди мав зійти на Свят-Вечір вд Підкарпатський. К-р вд вирішив прогнати большевиків із села. Бравурним наступом повстанці на голову розбили ворога, який, залишивши 12 убитих і 7 важко поранених, панічно втік. Між убитими - ст. лейтенант НКВД і 4 підстаршин.
8. 1. 46 р. вд Рисі зробив засідку на шляху Журавно-Калуш (Станисл. обл.) б. с. Манастирець на авто зі штабом військової частини з Моршина (р-н Стрий, Дрогоб. обл.), яка заквартирувала як гарнізони у селах цього терену. Повстанці звели з большевиками 45-хвилинний бій, в наслідок якого вбито 4 енкаведисти і політінструктора воєнкомату Журавельського р-ну та п'ять важко поранених, які внедовзі повмирали, між ними один майор і один капітан і два працівники Журавенського райпарткому. Здобуто кулемет та іншу зброю. Автомашину спалено, власних утрат не було.
9. 1. 46 р. в с. Женів (р-н Глиняни, Львівської обл.) українські повстанці вбили із засідки 3 енкаведистів.
9. 1. 46 р. вд Сурма зліквідував в с. Химчин (р-н Косів, Станисл. обл.) 3 партійців - капітана, нач. райвоєнкомату Косівського р-ну та лейтенанта і сержанта, праціників цього ж воєнкомату.
11. 1. 46 р. через село Забару в напрямі с. Стіжок (р-н Шумськ, Терноп. обл.) переїжджали 50 енкаведистів. Передня стежа іх числом 6 чоловік стрінулися з 3 українськими повстанцями. Між ними зчинився рукопашний бій, в якому вбито старшого лєйтенанта НКВД і трьох рядових поранено. Повстанці, зауважили, що з-заду наближається більша ворожа сила, почали відступати. Дорогою звели ще бій і долучилися до вд, що квартирував на хуторі Антоновець. Вд зробив на енкаведистів засідку в Любомирському лісі на Кам'яній горі, в наслідок якої вбито 8 енкаведистів і 3 забрано до полону. Інші розбіглися.
11. 1. 46 р. в с. Гринівка (р-н Богородчани, Станисл. обл.) заквартирували 32 енкаведистів. На них наскочив вд Чорні Чорти, який вмілим маневром підсунувся на двадцять метрів до квартири енкаведистів і звідти сипнув на них густим кулеметним вогнем. Від пострілів загорілася хата. Енкаведисти пробували рятуватися втечею, але дарма. Вони всі були знищені. В торбі вбитого заступника начальника рай-НКВД знайдено важливі поліційні документи. Вд утрат не мав.
11. 1. 46 р. вд ім. Богуна зробив наскок на станицю "стрибків" у с. Брустури (р-н Жаб'є, Станисл. обл.). 5 "стрибків" забрано в полон, два ранено, одного вбито. Здобуто зброю.
12. 1. 46 р. вд ім. Колодзінського наскочив на станицю "стрибків" в с. Княждвір Горішний (р-н Печеніжин, Станисл. обл.). По півгодинній перестрілці станицю здобуто і "стрибків" роззброєно. Здобуто 22 кріси, 2 СВТ, 1 кулемет "Дехтярьова", 10 гранат, 2000 амуніції і мундури. Власних втрат не було.
12. 1. 46 р. пвд УПА під ком. к-ра Г. таборував у лісі б. с. Небилів (р-н Перегінсько, Станисл. обл.). Табір оточили енкаведисти. Пвд, втративши одного стрільця, пробився. Ворог мав 5 убитих і кілька поранених.
14. 1. 46 р. вд ім. Колодзінського, рейдуючи по Печеніжинському р-ні (Станісл. обл.), стрінувся з бандою енкаведистів. 5 з них убито, а решта в паніці втекла.
14. 1. 46 р. вд Летуни звів бій у с. Облазниця (р-н Жидачів, Дрогоб. обл.). Це був уже другий бій вд цього дня; перший він звів був у лісі між сс. Облазниця - Нове Село, де Ворога було змушено відступити. Після бою в селі, звідки спанікований ворог був змушений знов відступити, вд заквартирував у с. Крехів (цього ж р-ну). за цей час ворогові прийшла чимала допомога і він по слідах на снігу почав підступати до с. Крехів. Вд зустрів ворога сильним вогнем, після чого почав відступати через с. Ізидорівку та Сулятичі у напрямі Болехівських лісів. Ворог гнався за вд автомашинами, але вд щасливо відступив. За ввесь день ворог мав 6 вбитих і 20 ранених. Вд вийшов без втрат.